Еріх Кваде

Еріх Генріх Гартвіг Кваде (нім. Erich Heinrich Hartwig Quade; 12 травня 1883, Геркен8 вересня 1959, Геттінген) — німецький військово-повітряний діяч, генерал авіації.

Еріх Кваде
нім. Erich Heinrich Hartwig Quade
Народився 12 травня 1883(1883-05-12)
Ґуркі, Ґміна Старий Дзежґонь, Штумський повіт, Поморське воєводство, Польща
Помер 8 вересня 1959(1959-09-08) (76 років)
Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал авіації
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Орден «За заслуги» (Баварія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Бронзовий Іспанський Хрест
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
Нагрудний знак спостерігача

Біографія

19 вересня 1903 року вступив в 5-й гренадерський полк. 20 липня 1912 року переведений в 168-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни, батальйонний ад'ютант 16-го резервного піхотного полку. 28 серпня 1914 року важко поранений і тільки 1 лютого 1915 року зміг повернутися до своїх обов'язків. З 1 квітня 1915 року — ад'ютант авіабази в Дармштадті. З 1 серпня 1915 року — льотчик 66-го, з 15 вересня 1915 року — польового авіазагону «Гайдер», з 10 грудня 1915 року — 54-го авіазагону. У квітні 1916 року призначений командиром 54-го, в жовтні 1917 року — 260-го польового авіазагону. З квітня 1918 року — начальник училища льотчиків-спостерігачів в Торні. З грудня 1918 року — командир 9-ї авіаційної ескадрильї у складі прикордонної охорони «Схід», з 1 квітня 1920 року — інструктор льотної підготовки в піхотному училищі в Мюнхені. З 1 лютого 1925 року — командир роти 2-го піхотного полку. 1 жовтня 1926 року переведений в штаб командування 2-ї групи сухопутних військ. 30 вересня 1927 року офіційно звільнений у відставку і направлений на навчання в секретну авіашколу в Липецьку. Після повернення до Німеччини 1 травня 1929 року відновлений на службі. З 1 серпня 1929 по 31 березня 1933 року — командир батальйону 2-го піхотного полку. 14 грудня 1933 року прийнятий в люфтваффе і призначений офіцером для особливих доручень в Імперському міністерстві авіації. З 25 листопада 1934 року — інструктор з тактики в Академії люфтваффе. 1 лютого 1938 року призначений начальником вищого льотного училища в Берліні. 31 березня 1939 року вийшов у відставку, але після початку Другої світової війни призваний в люфтваффе. З 1 січня 1942 року — радіокоментатор з питань авіації в відділі пропаганди Верховного командування вермахту. 31 жовтня 1944 року вийшов у відставку. 25 липня 1945 року заарештований в Берліні органами контррозвідки СМЕРШ. Утримувався в різних таборах і в Бутирській в'язниці. 22 червня 1950 року засуджений військовим трибуналом військ МВС Московського округу до 25 років таборів. 28 вересня 1953 року переданий владі ФРН і звільнений.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.