Еспарцет пісковий

Темніший варіант забарвлення квіток

Трав'яниста рослина заввишки 30-60 см, буває 90 — 120 см. Корінь від середнього до довгого (у степах може сягати 2,5 м), розгалужений, жовтуватий. Стебла численні, прямі або висхідні, розгалужені, у нижній частині дерев'янисті. З віком їх чисельність збільшується до 20-30 штук, причому нові пагони наростають по периферії, а центральні при цьому часто не поновлюються. Бруньки відновлення розташовані біля основи цьогорічних пагонів і в пазухах листків. Прилистки коричневі, яйцеподібні, по краю війчасті, нижні зрощені, а верхні — вільні, трикутні. Листки в нижній частині стебла на довгих черешках, у верхній — на коротких, зверху голі, знизу притиснуто запушені, складні, непарнопірчасті, кожен листок складається з 6-25 пар довгастих, дрібних листочків. Жилкування пірчасте.

Суцвіття — густі китиці завдовжки 14-20 см, розташовані на довгих, безлистих квітконосах. Приквітки ланцетні, загострені, плівчасті, завдовжки 2,5-3 мм. Квітконіжки завдовжки 2-2,5 мм. Чашечка коротко запушена, завдовжки 3-6 мм. Віночок завдовжки 7-10 мм, від блідо-рожевого до майже фіолетового, з великим округлим смугастим прапорцем.

Плід — однонасінний, напівкулястий, по гребеню коротко зубчастий біб, завдовжки 4-5 мм.[4] Під час дозрівання він не розкривається, а опадає. Насінина довгаста, коричнева, з дрібно запушеною поверхнею.

Диплоїдний набір хромосом складає 14, або 7 пар.

Ареал виду широкий і охоплює терени Центральної та Східної Європи, Кавказ і південь Сибіру. На півночі зона розповсюдження доходить до східних балтійських країн, де, втім, ця рослина доволі рідкісна.

В Україні зростає на лісових галявинах, в чагарниках, на степових схилах і суходільних луках — в західному Лісостепу і західній частині Степу. Кормова[3].

Рослина світлолюбна, морозо- та посухостійка.[5] Росте на суходільних луках, у степах, по краях чагарникових заростей, на кам'янистих виходах породи, інколи на піщаних ґрунтах.

Пагони відновлення закладаються у жовтні, зимують під відмерлим листям і торішніми пагонами і починають свій ріст у березні. Цвітіння триває з травня до початку серпня, плодоношення відбувається у липні-серпні.

Еспарцет піщаний на марці Латвії

Медодайна рослина. В Україні культивується. Також кормова рослина для худоби, лікарська рослина. Трава еспарцету піщаного багата на каротин, аскорбінову кислоту, плоди містять 7-8 % олії.[6]

Також містить флавоноїди кверцетин, астрагалін, формонетін, гіперозид, 7-гідрокси-6,4'-діметилоксиізофлавон, ізокверцетин, кемпферол, рутин, вестітол.[7]

Внесений до Червоних книг Естонії і Латвії.[4]

• Hedysarum arenarium Kit.
• Onobrychis arenaria subsp. arenaria
• Onobrychis borysthenica (Sirj.) Klokov
• Onobrychis brachypus Vassilcz.
• Onobrychis sativa
• Onobrychis tanaitica Spreng.
• Onobrychis viciifolia sensu auct.fl.Ross.
• Onobrychis viciifolia subsp. arenaria (Kit.) Thell.[1]

• Еспарцет піщаний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 152. — ISBN 5-88500-055-7.
• Еспарцет піщаний (Onobrychis arenaria). Сайт Фітоаптека