Етнічна чистка
Етні́чні чи́стки — політика, спрямована на насильницьке вигнання з певної території осіб іншої етнічної приналежності, при цьому «етнічні чистки» можуть приймати найрізноманітніші форми, від масового переселення етнічних груп і примусу до еміграції до депортації і геноциду. У загальному плані етнічні чистки означають будь-який вид витіснення «небажаних» груп населення з даної території з причин, пов'язаних з релігійною або національною дискримінацією, з політичних, стратегічних чи ідеологічних міркувань — або комбінації вищезгаданих причин.
Генеральна Асамблея ООН признала етнічну чистку однією з форм геноциду, сформувавши значення терміну так:
це цілеспрямована політика, розроблена однією етнічною чи релігійною групою для випровадження населення іншої етнічної чи релігійної групи з визначених географічних районів насильницькими та методами, які призводять до терору. Вона здійснюється під прикриттям псевдо-націоналізму, історичних образ та могутнього двигуна — почуття помсти — з ціллю окупації території та випровадження з неї тієї групи чи груп, у відношенні котрих здійснюється ця дія. Етнічна чистка ведеться з використанням вбивств, катування, свавільних арештів та затримань, позасудових страт, зґвалтувань та сексуальних посягань, насильницького вигнання, переміщень та депортації цивільного населення, цілеспрямованих воєнних нападів чи загроз, нападів на населення і райони, безглуздого знищення власності.[1] |
Походження терміна
Термін «етнічна чистка» увійшов до міжнародного лексикону як кальки з сербсько-хорватського виразу «etničko čišćenje». У 1990-ті роки засоби масової інформації колишньої Югославії регулярно використовували цей вираз стосовно політики, що проводилася в ході громадянської війни в цій країні. Приблизно 1992 року його запозичили міжнародні мас-медіа. Можливо, що цей термін з'явився ще до розпаду Югославії у військовій доктрині колишньої Югославської Народної Армії, у якій йшлося про «очищення території» (сербохорв. čišćenje terena, порівн. рос. зачистка у Чеченській кампанії Росії 90-их) від ворога для забезпечення повного контролю над захопленим районом. Витоки цієї доктрини неясні — можливо, це було спадщина партизанської війни на території Югославії під час Другої світової війни.
Етнічні чистки широко застосовувалися і в інших країнах, наприклад у СРСР за часів Сталіна. Етнічним чисткам у комуністичні часи була піддана значна кількість народів, зокрема Польщею проти українців та українців проти поляків.
Див. також
Джерела та література
- П. Д. Овчаренко. Дискримінація етнічна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 396. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- В. І. Наулко, О. І. Гринів. Етноцид // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Література
- М. С. Каменецький. Етнічні чищення // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- О. Майборода. Етнічна чистка // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.244 ISBN 978-966-611-818-2