Еудженіо Ладзаріні

У 1967 році Еугеніо Лаззаріні переміг на чемпіонаті Італії в класі 125сс серед юніорів. В наступному році перейшов в розряд «дорослих», посівши у чемпіонаті Італії четверте місце, виступаючи у класі 125сс на мотоциклі Bultaco.[1] У 1969 році Лаззаріні, виступаючи за кермом Aermacchi, покращив свої результати у чемпіонаті Італії, посівши друге місце.[2]

Кар'єра Еугеніо Лаззаріні в чемпіонаті світу починається в 1969 році, коли він взяв участь у двох гонках в класі 50сс з Morbidelli та одній в класі 250сс з Benelli. У наступні три роки він брав участь у декількох гонках протягом сезону.

Перший повноцінний сезон у чемпіонаті світу Лаззаріні провів у 1973 році, провівши вісім гонок у класі 125сс з Maico. Цей рік подарував Еугеніо першу перемогу на етапах серії, яка сталася на Гран-Прі Нідерландів у класі 125сс.

Залишивши виступи у класі 50сс в 1970 році, Лаззаріні знову повертається до нього у 1975 році, до кінця кар'єри регулярно виступаючи у двох класах: 50сс і 125сс (окрім сезонів 1981 і 1984 років, коли він виступав лише у 125сс).

У 1975 році Еугеніо виграв свій перший Гран-Прі в класі 50сс: у Швеції на Piovaticci.

У 1978 році Лаззаріні завоював свій перший титул чемпіона світу, виступаючи в класі 125cc на MBA, протягом сезону вигравши 4 з 10 гонок.

В наступному році Еугеніо повторив свій успіх, вигравши чемпіонат світу в класі 50сс, виступаючи на Kreidler. У 1980 році Лаззаріні вдруге поспіль виграв чемпіонат світу в класі 50сс, виступаючи на IPREM — мотоциклі, який сконструював його друг Гвідо Манчіні, що до цього був звільнений з Kreidler.

Кар'єру у MotoGP Еугеніо Лаззаріні завершив у 1984 році.

Після завершення виступів у MotoGP як мотогонщик, Еугеніо Лаззаріні розпочав свою кар'єру як менеджер команди «Team Italia». Під його керівництвом гонщикам команди тричі поспіль вдалося виграти чемпіонат світу в класі 125сс:[3]

Сезон	Мотоцикл	Гонщик
1985	Garelli	Фаусто Грезіні
1986	Garelli	Лука Кадалора
1987	Garelli	Фаусто Грезіні

У 2003 році президент Італії Чампі нагородив Еугеніо Лаззаріні почесною відзнакою «Кавалер ордена за заслуги перед Італійською Республікою», що підняло його в один ряд із такими видатними італійськими чемпіонами, як Джакомо Агостіні, Бруно Руффо, П’єр Паоло Б’янчі та Карло Уббіалі.

Онук Еугеніо Лаззаріні, Іван теж професійно займався мотоспортом, виступаючи на чемпіонаті світу з Supermoto.