Жавинка
Жа́винка — село в Україні, у Чернігівському районі Чернігівської області. Населення становить 549 осіб. Орган місцевого самоврядування — Киїнська сільська рада.
село Жавинка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район/міськрада | Чернігівський район |
Рада | Киїнська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1638 |
Населення | 549 |
Площа | 0,788 км² |
Густота населення | 696,7 осіб/км² |
Поштовий індекс | 15513 |
Телефонний код | +380 462 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°26′27″ пн. ш. 31°14′59″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
107 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Киїнка, вул. Перемоги 30 |
Карта | |
Жавинка | |
Жавинка | |
Мапа | |
|
Історія
Починаючи зі слів Філарета Гумілевського, архієпископа Чернігівського (1859—1866 рр.), автора 7-томного «Історико-статистичного опису Чернігівської єпархії», Жавинку прийнято ототожнювати з літописним «сільцем святого Спаса» (і, відповідно, виводити її вік з дотатарських часів), а назву пов'язувати із «засновником» села, чернігівським князем Святославом Ярославичем, який помер від розрізу жолви (пухлини)[1]. Але нині історики піддають сумніву більшість свідченнь Філарета. Щодо «сільця святого Спаса» Філарет грубо помилився, оскільки в першоджерелі, на яке він посилається для підтвердження своїх слів, боярину Григорію Іванову «первый владыка Бряньскій Нектарей далъ ему селцо церковное Святого Спаса, на имя Очкасово». Одним словом, зовсім інший регіон[1].
Ймовірніше назва села походить від річки Жовинки. Про це свідчать як матеріали Рум'янцевського опису 1767 р. («д. Жоввинка, при речке Жоввинке»), так і «Опис Чернігівського намісництва» 1781 р. («Деревня Жоввинка… надъ речкою Жоввинкою»). Річка отримала свою назву ще на початку заселення регіону слов'янськими племенами, тобто за багато століть до хвороби Святослава.
П. Кулаковський пов'язує виникнення села із колонізаційною активністю чернігівського старости М. Калиновського. В околицях Чернігова його осадчі перед 1638 р. осадили Жолвинку[2].
«Sioło Żołwinka» згадується в подимному реєстрі 1638 р. і налічує 6 «димів»[1].
В радянські часи назву села стали писати через «а» (Жавинка замість Жовинка), що страшенно не до вподоби місцевому люду. Однак у всіх офіційних документах нині фігурує саме «Жавинка», а процес повернення історичної справедливості занадто складний.
Кілька років тому одне з чернігівських видань навіть надрукувало лист Сергія Власенка з цього приводу:
«Мене дивує, чому село на околиці міста Чернігова до цього часу називається «Жавінка»? Справа в тому, що я сам народився і виріс у цьому колись мальовничому селі, і завжди воно називалося Жовинка. Так записано в усіх моїх документах. Таку ж назву занесено і до документів моїх батьків, дідів та інших мешканців села. Жовинськими були і восьмирічна школа, і фельдшерсько-акушерський пункт, що підтверджують гербові печатки цих установ. Нову назву воно отримало чомусь після того, як берег річки Десна був відданий … «жлобам» під дачі. Вони стали називати його «Жавінка»[3].
З 1638 і по 1710 рік в документах село називають «Жолвинка», надалі і до 1943 року — « Жоввинка». Після війни назву почали вказувати як «Жавинка» без офіційного перейменування. Написано назву села через «А» і на сайті Верховної Ради України.
Вірогідно, саме так — Жавинка — назва села писалася в документах під час звільнення Чернігівщини Червоною Армією, насамперед в армійських зведеннях. Подібне написання перекочувало до тогочасних офіційних паперів і витіснило з ужитку історичну назву села.
Планування села
Село затиснуте з двох сторін, з однієї сторони — відстійниками, з другої — ставками рибкомбінату. В селі дві вулиці Іллінська ( після декомунізації , колишня 1-го Травня )та Лугова. Більшість хат села витягнути вздовж основної вулиці Іллінська , яка йде від південного заходу на північний схід.
У другій половині ХХ ст. на південний схід від села збудували Рибокомбінат (у володінні якого штучні озера), річковий порт і завод залізобетонних виробів. Усі три об'єкти з'єднали автодорогою і залізничними коліями.
У 1970-і роки, ще південніше — на деснянській терасі почали забудову дачними масивами. Нині в Чернігові Жовинка асоціюється саме з цими поселеннями.
Освіта
- Школа
- Вхід
- Директор
- Директор із учнями, 2013 рік
- Вчителі під час тренінгу
- Тренінг
- На перерві
- Коридор
- Клас
- Ляльки-мотанки
- Дипломи
- Пам'ятник на території школи
У селі знаходиться школа. На 11 учителів припадає 32 учні. В школі є спортзал, їдальня та актовий зал.
Знаходиться за адресою: с. Жавинка, вул. Іллінська, 41.
Після приходу в 2009 році до школи нового директора Ніни Тимофіївни Шолох, кількість школярів почала зростати. В першу чергу тому, що новий директор власноруч почала переконувати місцевих жителів віддавати дітей до сільської школи, а не до міста Чернігова, який знаходиться поруч — 4 кілометри від села. Значно активізувалося і шкільне життя — учні школи за останні роки отримали чимало призів з обласних шкільних змагань і навіть із всеукраїнських.
Зараз вже закрита назавжди. Будівля та територія школи чекає на свого нового господаря. Школярі та вчителі а також інший персонал школи-перейшли до інших навчальних закладів-деяких до міста Чернігів , а деякі до село Кіїнка .
Транспорт
До села їздить регулярна чернігівська маршрутка № 36 (маршрут: Епіцентр — вул. Шевченка — Жавинка — дачі). Вартість проїзду станом на вересень 2017 року 4.50 до села, 6 гривень до дач. Перша маршрутка їде з Чернігова о 6-30, остання о 20-00.
Економіка
В селі знаходиться перша ліцензована крафтова виноробня на Півночі України ТОВ «Виноман».[4]
Персоналії
В селі народився Петро Леонтійович Коломієць - офіцер в колишньому Союз Радянських Соціалістичних Республік , Герой Радянського Союзу , в роки німецько-радянська війна командир ескадрильї 2-го гвардійського винищувального авіаційного полку 6-ї винищувальної авіаційної дивізії Військово-повітряних сил Північного флоту ( Льотчик в Військово-морський флот СРСР ), капітан в гвардія
Галерея
- Вулиця села
- Магазин
- Автобусна зупинка
- Відстійник
Див. також
Примітки
- Горобець С. Заснування і походження назв сіл Чернігівського району. — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2014. — С. 97
- Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої. 1618—1648. — К., 2006. — С. 287
- Горобець С. Коли Жовинка стала Жавинкою. Процитовано 5.01.2016.
- Виноробня на Чернігівщині планує розширити плантації