Губерський Леонід Васильович

На лекції Світлани Алексієвич у КНУ, 6 квітня 2016 року

1958 року з відзнакою закінчив Миргородську ЗОШ № 3, 1961 року — Миргородський керамічний технікум, працював інженером цукрового комбінату у Харківській області; у 1961—1964 роках служив у лавах Радянської армії. 1969 року закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, згодом навчався в аспірантурі, захистив кандидатську дисертацію (1975 рік), докторську дисертацію (1992 рік). Володіє іспанською мовою.

З 1973 року працює у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором, завідувачем кафедри, заступником декана філософського факультету. У 1976–1978 роках працював радником Центрального університету Республіки Куба. У 1982—1988 роках — проректор з міжнародних зв'язків КДУ імені Тараса Шевченка, з 1988 — проректор з навчальної роботи, упродовж 1994—4 жовтня 2006 року — проректор й одночасно директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з 17 жовтня 2006 року — директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

1995 року Губерського обрано членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України, у 1997 — членом-кореспондентом Національної академії наук України, у 2003 — академіком Національної академії наук України. 2010 року обирають академіком Національної академії педагогічних наук України.

Відомий український філософ, фахівець із філософських питань міжнародних відносин, філософії політики та соціальної філософії, один із провідних вчених та організаторів науки й освіти в Україні.

Він автор понад 200 наукових публікацій, у тому числі 50 особистих та колективних монографій, підручників та навчальних посібників, зокрема, «Людина в сфері гуманітарного пізнання», «Духовне оновлення суспільства», «Матеріальне і духовне», «Культура. Ідеологія. Особистість», «Філософія», «Політологія», «Людина і світ», «Філософія політики» (у 6-ти томах), «Українська дипломатична енциклопедія» (у 2-х томах) та інше. Під його керівництвом захищено 6 докторських та 15 кандидатських дисертацій з проблем філософії.

Головний редактор наукових вісників «Міжнародні відносини», «Актуальні проблеми міжнародних відносин», член редакційних колегій журналів «Політика і час», «Пам'ять століть», «Трибуна», наукових збірників «Український часопис міжнародного права», «Проблеми філософії» та інше.

Є членом комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, членом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, членом експертної ради комітету Верховної Ради України у закордонних справах, віцепрезидентом Товариства «Знання» України, заступником академіка-секретаря відділення історії, філософії та права НАН України, головою навчально-методичної комісії Міністерства освіти і науки України зі спеціальності «Міжнародні відносини».

У серпні 2011 року був оприлюднений так званий «лист десятьох» — лист української інтелігенції на підтримку політики президента Януковича. Одним з десятьох підписантів був Губерський[3].

20 жовтня 2015 року КНУ обрав Губерського ректором[4] (2171 голос із 3054 учасників виборів, у виборах взяло участь 80,4 % загальної кількості виборців університету). Подібні вибори пройшли вперше, на них голосували всі наукові, науково-педагогічні та педагогічні штатні працівники університету, а також представники студентства та інші штатні співробітники, обрані шляхом таємного голосування.

Є членом Акредитаційної комісії України.[5]