Жак де Міллі

Жак де Міллі — 37-й Великий магістр лицарів-госпітальєрів (з 15 червня 1454 р. по 17 серпня 1461 р.).[1]

Жак де Міллі
фр. Jacques de Milly
Народився 15 століття
Помер 17 серпня 1461(1461-08-17)
Родос, Rodos Municipalityd, Південні Егейські острови, Греція
Країна  Франція
Діяльність чернець-вояк
Знання мов французька
Посада Grand Master of Order of Saint John of Jerusalemd
Конфесія католицтво

Біографія

Жак де Міллі походить з дворянського роду з Оверні.

Служба в ордені

В 1454 році він був пріором ордену в Оверні[2].

Великий магістр ордену на Родосі

Його обрали великим магістром ордена 15 червня 1454 р. після смерті попередника Жана де Ластіка[2]. Він правив в період османської загрози, яка походила від султана Мехмеда II, який захопив Константинополь в 1453 р. В 1457 і 1459 рр. османи напали на Родос, Кос і Симі, завдавши їм значної шкоди. Орден змушений був постійно відновлювати та зміцнювати укріплення в Егейському морі, зокрема, в 1454 році було прийнято рішення щодо будівництво фортеці Архангелос на Родосі. З метою захисту місцевого населення жителів острова Жак де Міллі наказав їм переховувались за стінами укріплень міста Родоса та фортець острова[3].

Він провів два два з'їзди ордені, один з яких 10 листопада 1454 року, а інший в 1459 р.[4], коли загострилася суперечка між окремими регіональними відділеннями (мовами) ордену щодо розподілу влади та посад. Зокрема, перевага при призначенні на вищі посади в ордені надавалась трьом французьким відділенням (Франції, Провансу та Оверні), що оспорювалося лицарями інших відділень, особливо іспанського. Цю суперечку вирішив його наступник — П'єр Раймондо Цакоста[3][5][6].

Жак Де Міллі підтримав кіпрську королеву Шарлотту в боротьбі проти її рідного брата за владу над Кіпром.[3] Зокрема він у 1461 році дозволив її кораблям базуватися та дообладнуватися на Родосі.

Жак Де Міллі помер 17 серпня 1461 р. від подагри і був похований на Родосі. Його саркофаг зберігається в Паризькому музеї Клюні[4][6].

Примітки
  1. The Grand Masters of the Order of Malta. Order of Malta (амер.). Процитовано 10 січня 2021.
  2. The History of the Knights of Malta. By Mons. L'abbé de Vertot. Illustrated with 71 Heads of the Grand Masters, &c. Engraved by the Best Hands in France, from the Original Paintings, Under the Inspection of Mons. Bologne ... With Maps by Mons. de Lille, and the Plans and Fortifications of Malta by the Chevalier de Tigné. And a Compleat Index to the Whole. In Two Volumes: 1 (англ.). 1728. с. 341–342.
  3. Jacques de Milly. www.teutonic.altervista.org. Процитовано 10 січня 2021.
  4. Taaffe, John (1852). The history of the Holy, military, sovereign order of st. John of Jerusalem (англ.). Hope & Company. с. 20–25.
  5. Karl Herquet: Das Generalcapitel zu Rhodos im October 1459. En: Wochenblatt der Johanniter-Ordens-Balley Brandenburg, Nr. 37, 16. Septiembre 1874, S. 216 ff.
  6. Porter, Whitworth (1883). A history of the Knights of Malta (англ.). Longmans & Company. с. 232–233.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.