Жалех Аламатадж
Жалех Аламатадж Гаем Магамі (перс. ژاله عالم تاج قائم مقامی; нар. 1883, Газаве — пом. 27 вересня 1947) — іранська поетеса, авторка творів у дусі ісламського фемінізму.
Жалех Аламатадж | |
---|---|
перс. ژاله قائممقامی | |
Народилася |
1883 Газаве, Аміріє, Центральний, Ерак, Меркезі, Іран |
Померла | 1947 |
Країна | Іран[1] |
Діяльність | поетеса, письменниця |
Біографія
Джалех народилася в 1883 році в сім'ї Гоара Малекі та Мірзи Фатхолах. Коли Джалех виповнилося п'ять років, вона почала навчатися читання перською й арабською мовами. У віці п'ятнадцяти років вона переїхала зі своєю родиною в Тегеран. У 1938 році віддана заміж за друга її батька Аліморадхана Бахтіярі. В шлюбі Джалех народила сина Хосейна Пежмана Бахтіярі, а всього він тривав близько трьох років, після чого подружжя розлучилося. Їх син Хоссейн жив з батьком, поки йому не виповнилося двадцять сім років, після чого все подальше життя він жив з матір'ю.
Сімейне життя з чоловіком, за якого її силоміць віддали заміж, мало сильний негативний вплив на її ментальне здоров'я. Смерть батьків протягом першого року заміжнього життя і народження сина погіршили її стан, і незабаром вона подала на розлучення[2].
Після цього Джалех продовжила жити в Фарахані. Вона впала в депресію, всі її думки та переживання знайшли свій вихід у віршах. Її особисті приховані почуття знайшли зображення в одному з її віршів про сина. У віці двадцяти трьох років вона стала свідком Конституційної революції. Протягом цього періоду, суспільство дотримувався консервативних поглядів щодо жінок. У своїй творчості підіймала теми життя в патріархальному суспільстві, пригноблення й обмеження прав жінок.
Померла у віці 63 років 27 вересня 1947 року. Похована в Імамзаде Хасан, на заході Тегерана. Джалех нині вважається однією з найважливіших іранських поетес свого часу.
Роботи
Джалех була першою іранською поетесою, яка писала про свої особисті проблеми. Її вірші не публікувалися протягом багатьох років. Публікацією віршів після її смерті зайнявся син.
У своїй творчості підіймала в основному автобіографічні теми, намагалася висловити свій протест проти традиційних стереотипів і переконань щодо прав жінок. Ховала свої твори навіть від сина.
Література
- Rajabi, Faride (Ph.D student, Academi of Science, Dushanbe, Tajikestan). Social and Political Concepts in the Poetry of Female Sonneteers in the Constitutional Era.
- Moradi, ayoob. شعر ژاله قائم مقامی و دفاع از حقوق زنان.
Примітки
- LIBRIS — 2016.
- arang, Ysaman. Mirror of Dew.