Жан-Батист-Еме Жозеф Жансон
Жан-Батист-Еме Жозеф Жансон (фр. Jean-Baptiste-Aimé Joseph Janson; 1742, Валансьєн — 2 вересня 1803, Париж) — французький віолончеліст і композитор.
| Жан-Батист-Еме Жозеф Жансон | |
|---|---|
| фр. Jean-Baptiste Janson | |
| Народився |
9 березня 1742 Валансьєнн, Нор, Нор-Па-де-Кале, Франція |
| Помер |
2 вересня 1803[1] (61 рік) Париж, Франція |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Франція |
| Діяльність | композитор, віолончеліст, музичний педагог |
| Вчителі | Martin Berteaud |
| Відомі учні | Шарль Ніколя Бодіо |
| Знання мов | французька |
| Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Напрямок | класична музика |
Учень Мартена Берто. У 1767–1771 роках придворний музикант спадкоємця герцога Брауншвейзького, який жив у той час в Італії. У 1780-х роках жив і працював у Гамбурзі та інших німецьких містах, гастролював у Данії, Швеції та Польщі. З 1789 року знову в Парижі як придворний музикант одного з членів королівського дому. Після заснування Паризької консерваторії став першим професором віолончелі у ній; серед учнів Жансона був, зокрема, його майбутній наступник на цій посаді Шарль Бодіо.
У доробку Жансона ряд віолончельних сонат і концертів. Один із цих концертів було записано Яношем Штаркером.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.