Жан Гремійон

Жан Гремійо́н (фр. Jean Grémillon; 3 жовтня 1901, Байо, Франція 25 листопада 1959, Париж, Франція) французький кінорежисер.

Жан Гремійон
фр. Jean Grémillon
Дата народження 3 жовтня 1901(1901-10-03)
Місце народження Байо[1]
Дата смерті 25 листопада 1959(1959-11-25) (58 років)
Місце смерті Париж, Франція[1]
Поховання Сен-Сюльпіс-де-Фав'єр
Громадянство  Франція
Професія кінорежисер
Роки активності 1923 1958
IMDb ID 0344927

За час своєї порівняно короткої кінокар'єри Жан Гремійон зарекомендував себе як справжній іконоборець, його творчість високо оцінювалася і схвалювалася французькими інтелектуалами за такі фільми, як «Доглядачі маяка» (1930). Пізніше Гремійон став відомим завдяки створеним глибоко особистих, похмуро емоційних фільмам, таких, як алегоричне «Літнє світло» (1943)[2]. Його найвідомішим фільмом став «Буксири» (1941)[3].

Життєпис

Жан Гремійон народився 3 жовтня 1902 року в Байо, Кальвадос, Франція. Навчався в музичній школі Schola Cantorum de Paris у Парижі по класу скрипки Н. Лежена. Потім працював в оркестрі як акомпаніатор німих фільмів[3]. Після знайомства з кінорежисером Жоржем Періналем Гремійон зацікавився кінематографом, і починаючи з 1923 року поставив цілу серію документальних короткометражних і авангардних фільмів[2], частина з яких сьогодні втрачена.

Першого істотного успіху Жан Гремійон досяг у 1928 році з драматичним художнім фільмом «Підтасовування». Фільми Гремійона справляли сильне враження на інтелектуальну частину публіки, але не були особливо успішними у масової глядацької аудиторії, орієнтованої на мейнстрим[2]. Упродовж чверті століття Гремійон поставив ще двадцять художніх фільмів, найвідомішими серед яких стали п'ять стрічок, створених у період між 1937 і 1944 роками, «Серцеїд», «Дивний пан Віктор», «Буксири», «Літнє світло» і «Небо належить вам». В усіх цих фільмах, окрім першого, головні жіночі ролі зіграла Мадлен Рено.

Жан Гремійон часто сам писав музику до своїх фільмів. Останньою значною роботою режисера став повнометражний документальний фільм «Шостого червня удосвіта», присвячений висадці десанта союзників у Нормандії в 1944 році та бідам, заподіяним цьому регіону гітлерівською окупацією. Фільми подальших років не приносять Гремійону успіху, і продюсери один за одним відкидають його численні проекти. Врешті-решт, у 1950-і роки Гремійон повернувся до створення документальних короткометражок[2].

Помер Жан Гремійон 25 листопада 1959 року в Парижі.

Фільмографія (вибіркова)

  • 1928 Підтасовування / Maldone
  • 1930 Доглядачі маяка / Gardiens de phare
  • 1931 Маленька Ліза / La petite Lise
  • 1932 Мулатка Дайна / Dainah la metisse
  • 1934 Скорботна / La dolorosa
  • 1936 Мушачі лапки / Les pattes de mouche
  • 1937 Вартовий, тривога! / ¡Centinela, alerta!
  • 1937 Серцеїд / Gueule d'amour
  • 1938 Дивний пан Віктор / L'étrange Monsieur Victor
  • 1939 Буксири / Remorques
  • 1943 Літнє світло / Lumière d'été
  • 1943 Небо належить вам / Le ciel est à vous
  • 1949 Білі лапки / Pattes blanches
  • 1951 Дивна мадам Ікс / L'étrange Mme X
  • 1954 Любов жінки / L'amour d'une femme
Документальні фільми
  • 1946 Шостого червня удосвіта / Le Six Juin a l'aube
  • 1949 Принади існування / Les Charmes de l'existence
  • 1955 Будинок з картинками / La Maison auximages

Визнання

У 1943-58 роках Жан Гремійон обіймав посаду президента Французької сінематеки[2].

У 1947 році Гремійон входив до складу журі 2-го Каннського кінофестивалю[4].

Нагороди та номінації Жана Гремійона[5]
РікКатегоріяФільмРезультат
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
1949 Спеціальний приз
(разом з оператором Філіпом Агостіні та монтажером Луїзетт Отекер) за поєднання монтажу і операторської роботи
Білі лапки Нагорода
Венеційський кінофестиваль
1950 Міжнародний приз — короткометражний фільм (разом з П'єром Кастом (сценарист)) Принади існування Нагорода

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.