Жаров Петро Васильович

Петро Васильович Жаров (нар. 25 травня 1915, Вінниця пом. 13 лютого 1970, Київ) український радянський живописець, педагог; член Спілки художників України з 1944 року.

Петро Васильович Жаров
Народження 25 травня 1915(1915-05-25)
Вінниця
Смерть 13 лютого 1970(1970-02-13) (54 роки)
 
Країна  СРСР
Навчання Київський художній інститут
Діяльність художник

Біографія

Народився 12 [25] травня 1915(19150525) року у місті Вінниці. У 19311934 роках навчався у Григорія Світлицького. 1941 року закінчив Київський художній інститут (майстерня Олексія Шовкуненка).

У 19441970 роках викладав у Київській художній школі імені Т. Шевченка. Серед учнів Валентина Виродова-Готьє, Галина Городнічева, Олександр Лопухов, Ігор Чамата.

Брав участь у республіканських і всесоюзних виставках з 1946 року.

Помер у Києві 13 лютого 1970 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису. Серед робіт:

  • «Набат (Татарська навала на Русь)», 1941;
  • «Панфіловці», 1944;
  • «Парашутний десант», 1944;
  • «Партизани в лісі», 1944;
  • «Відпочинок партизан», 1944;
  • «Німецькі ночі в Києві», 1944;
  • «Ріг Успенського собору», 1944;
  • «Заборонена зона», 1945;
  • «Теплий зимовий день», 1945;
  • серія «Лаврські етюди», 1945–1946;
  • «Герой Радянського Союзу Т. Сластихін», 1946;
  • «Лавра. Руїни Успенського собору», 1946;
  • «У класі», 1947;
  • «За “язиком”», 1948;
  • «Втеча із заслання Й. Сталіна», 1949;
  • «Українська ніч», 1950;
  • «Осіння пісня», 1958;
  • «Осіння пісня. П. Чайковський», 1958;
  • «На рідній землі», 1959;
  • «На сполох», 1960—1961;
  • «Із клубу», 1963;
  • «Після репетиції в клубі», 1968.

Писав ікони, розписував церкви.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.