Жароміцний чавун

Жароміцни́й чаву́н (англ. high-temperalure-strength cast iron)[1] — різновид чавуну, що здатний чинити опір за умов підвищених температур до 650°С короткочасній та тривалій дії зовнішніх навантажень, що викликають деформацію та руйнування[1].

Класифікація

Жароміцні чавуни належать до аустенітних чавунів з кулястою або пластинчастою формою графіту, що їх піддано легуванню алюмінієм, нікелем, хромом та марганцем від сотих часток до 15…30 %. За ГОСТ 7769-82 залежно від виду легування розрізняють такі види і марки жароміцних чавунів[2]:

  • хромисті чавуни:
    • низьколеговані (ЧХ1, ЧХ2, ЧХ3);
    • високолеговані (ЧХ16, ЧХ22С, ЧХ28, ЧХ32), відомі як англ. High-Chromium (Ni-Hard) Cast Irons;
  • кремнисті чавуни:
    • низьколеговані (ЧС5, ЧС5Ш);
    • високолеговані (ЧС15М4), відомі як англ. High-Silicon Cast Irons (Silal);
  • алюмінієві чавуни:
    • низьколеговані (ЧЮХШ);
    • високолеговані (ЧЮ6С5, ЧЮ7Х2, ЧЮ22Ш, ЧЮ30);
  • нікелеві чавуни:
    • низьколеговані (ЧНХТ, ЧНХМД, ЧНДХМШ та ін.);
    • високолеговані (ЧН15Д3Ш, ЧН19Х3Ш та ін.), відомі як англ. High-Nickel (Ni-Resist) Cast Irons.

Використання

Для жароміцного чавуну характерні підвищений опір повзучості, висока рідкоплинність, висока циклічна в'язкість, корозійна стійкість та ерозійна стійкість.

З жароміцного чавуну виготовляють вироби, що їх експлуатують за підвищених температур (до 600°С) і навантаженнях в агресивних середовищах: головки поршнів, вихлопні колектори двигунів внутрішнього згоряння, корпуси турбонагрівників тощо.

Див. також

Примітки
  1. ДСТУ 2891-94 Чавун для виливків. Терміни та визначення.
  2. ГОСТ 7769-82 Чугун легированный для отливок со специальными свойствами. Марки.

Джерела
  • Александров Н. Н. Технология получения и свойства жаростойких чугунов / Н. Н. Александров, Н. И. Клочнев. — М. : Машиностроение, 1964. — 171 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.