Жатецький хміль

Жатецький хміль — різновид хмелю, що активно використовується в броварстві. Названий за чеським містом Жатець, що є центром історичного регіону його вирощування. Також усталеною є назва заацький хміль, похідна від німецької назви Жатеця Заац (нім. Saaz).

Жатецький хміль
Походження  Чехія

Жатецький хміль був ключовим інгредієнтом для створення в 1840-х роках у Богемії виду пива пільзнер, який на сьогодні є найбільш розповсюдженим видом пива низового бродіння. По сьогодні лишається невід'ємною складовою виробництва класичного пільзнера.

Історія

Хмелярство в Чехії почало активно розвиватися в XVXVI століттях, вже на той час регіон навколо Житеця з його червоною, насиченою залізом землею відігравав ключову роль у цій галузі сільського господарства. Жатецький різновид хмелю, отриманий приблизно в цей період чеськими хмелярами шляхом складної селекційної роботи, і досі лишається найпопулярнішим серед броварів Чехії та інших країн. Більшість інших різновидів хмелю, що вирощуються в Чехії, створені саме на основі жатецького.

На сьогодні на жатецький хміль припадає понад 80% сукупного виробництва хмелю в Чехії[1].

Маркетингове значення

Жатецький хміль має загальновизнаний статус ключового інгредієнта високоякісного пива низового бродіння та обов'язкової складової класичного пільзнера. Тому виробники пива, що використовують його для виробництва своєї продукції, іноді вказують у рекламних матеріалах інформацію про застосування саме цього виду хмелю.

Приміром, 2006 року один з провідних українських виробників пива ЗАТ «Оболонь» при виведенні на ринок свого нового саббренду «Pils» робив у рекламі окремий наголос на використанні при його виробництві саме жатецького хмелю[2].

Див. також

Примітки

  1. Hop Statistics - Hops Growers Union of the Czech Republic. www.czhops.cz. Архів оригіналу за 15 грудня 2009. Процитовано 23 січня 2010. (англ.)
  2. Стартувала нова рекламна кампанія пива «Pils»[недоступне посилання з липня 2019], офіційний сайт ЗАТ «Оболонь»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.