Жданов Віктор Михайлович

Жданов Віктор Михайлович (*1 (14) лютого 1914(19140214) — †1987) — видатний вчений вірусолог з світовим ім'ям, організатор науки і охорони здоров'я.

Віктор Михайлович Жданов
В. М. Жданов в 1958 на сесії ВООЗ
В. М. Жданов в 1958 на сесії ВООЗ
Народився 1 (14) лютого 1914(1914-02-14)
село Штепіно, Добропільський район, Донецька область
Помер 14 липня 1987(1987-07-14) (73 роки)
Москва
Поховання Кунцевське кладовище
Країна  СРСР
Діяльність біолог, вірусолог, лікар
Alma mater Харківський медичний інститут
Галузь Мікробіологія, Вірусологія
Відомий завдяки: розробці науково обґрунтованої програми ліквідації віспи у світі
Нагороди


 Жданов Віктор Михайлович у Вікісховищі

Біографія та кар'єра

В. М. Жданов народився у с. Штепіно Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині Святогорівка Добропільського району Донецької області) в родині сільського лікаря.

Задатки лідера і дослідника, різнобічні інтереси Віктора Михайловича як особистості проявилися вже в молоді роки. Однокласники згадували, що, збираючись поступати в інститут, він написав підручник для вступників «Основи фізики». Для отримання робочого стажу, який надавав перевагу при вступі до вузу, він кілька місяців працював в артілі вантажників і вже через місяць був обраний бригадиром. Навчаючись на другому курсі Харківського медичного інституту разом з іншими студентами він ставить оперу «Дума про козака Опанаса», виступаючи одночасно в ролі автора і режисера. Його здібності до наукової роботи проявились ще в студентські роки — виконана ним в 19 років робота «Вплив автолізатів тканин на вміст цукру в сироватці крові та еритроцитах» звернула увагу викладачів[1].

В 1936 році В. М. Жданов закінчив Харківський медичний інститут, після чого протягом 10 років працював військовим лікарем в Забайкальському і Туркестанському військових округах. Ця служба справила великий вплив на його життя — там він познайомився з епідеміологією в польових умовах, а також здобув навички відстоювати свої ідеї перед армійською бюрократією. В той час його головний інтерес полягав в етіології та епідеміології гепатиту[2].

У 1946—1950 В. М. Жданов завідував лабораторією, а потім Харківським інститутом мікробіології і епідеміології ім. І. І. Мечникова. За сумісництвом в 1948—1950 роках працював доцентом, а потім професором на кафедрі епідеміології Харківського інституту удосконалення лікарів.

З 1951 завідував лабораторією, а з 1961 очолив Інститут вірусології ім. Д. Й. Івановського АМН СРСР. Основні праці з вірусних інфекцій (інфекційний гепатит і грип), еволюції інфекційних хвороб, класифікації вірусів, з проблем молекулярної біології вірусів. З 1960 року — академік АМН СРСР. В 1969 році В. М. Жданов став лауреатом премії ім. Д. Й. Івановського.

Наукові досягнення

Наукові праці, 3 відкриття і 30 монографій В. М. Жданова, присвячені проблемам епідеміології та вірусології, широко відомі у всьому світі і отримали загальне визнання. За заслуги в галузі класифікації вірусів (монографія «Заразні хвороби людини. Систематика і еволюція» (1953 рік)) його пожиттєво обрали членом Міжднародного комітету з таксономії вірусів. До числа видатних заслуг В. М. Жданова слід віднести розробку науково обґрунтованої програми ліквідації віспи у світі, яка була висунута ним як пропозиція Радянського Союзу на Генеральній Асамблеї ВООЗ в 1958 р. (Резолюція WHA11.54 була прийнята в 1959).

Останні роки життя В. М. Жданов присвятив вивченню ВІЛ-інфекції, яку вважав глобальною проблемою охорони здоров'я. Під його керівництвом були розроблені діагностичні тест-системи, розпочато роботу з отримання генно-інженерної вакцини і моноклональних антитіл. За його активної участі Радянський Союз виступив з ініціативою до ВООЗ про об'єднання зусиль усіх країн у наступі на СНІД.

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.