Жежера Віталій Миколайович

1976 року закінчив Київський театральний інститут імені Карпенка-Карого. За фахом театрознавець.

Від листопада 1976 року до квітня 1977 року працював завідувачем літературної частини обласного драматичного театру в місті Могильов (Білорусь).

Від 1978 року працює в Києві. У 1978–1979 роках — молодший науковий працівник театрального музею УРСР. У 1979–1982 роках — інспектор Головного управління культури.

У 1982–1985 роках працював завідувачем літературної частини Київського молодіжного театру.

Від 1985 року журналіст у газетах:

• «Молода гвардія» (у 1985–1990 роках — кореспондент, завідувач відділу)
• «Голос України» (від 1990 року — завідувач відділу, від 1994 року — оглядач гуманітарного відділу)
• «Газета по-українськи» (колумніст)

Співпрацює з газетою «День», журналами «Театрально-концертний Київ», «Український театр».

Захоплюється книгами. Експерт номінації «Візитівка» рейтингу «Книжка року».

Брав участь у документальному циклі «Невідома Україна. Як судились колись в Україні» (1993) як сценарист та ведучий.

Володіє білоруською та російською мовами.

• «Авторська колонка» (2007) — разом зі Світланою Пиркало, Андрієм Бондарем, Миколою Рябчуком
• «Скоморох, или Театр Игоря Афанасьева» (2008)
• «Господні комарики» (2011)

• 1993 — премія Спілки театральних діячів України
• 1994 — премія «Київська пектораль»
• 1998 — Республіканська театральна премія імені Івана Котляревського

• Колонка Віталія Жежери на gazeta.ua
• Політична Україна сьогодні. Жежера Віталій Миколайович
• Віталій Жежера: «Найбільша біда — самонеусвідомлення культури» / Розмовляла Марися Нікітюк
• Скоморох или Театр Игоря Афанасьева^{[недоступне посилання з липня 2019]}