Жеко Радев

Жеко Жеков Радев (31 липня 1875, Новий Пазар, Османська імперія (нині Шуменської області, Болгарія) 24 січня 1934, Софія) — болгарський учений-географ, педагог, професор, основоположник наукової геоморфології в Болгарії. Один із засновників у 1918 році Болгарського географічного товариства.

Жеко Радев
болг. Жеко Радев
Ім'я при народженні болг. Жеко Жеков Радев
Народився 31 липня 1875(1875-07-31)
Новий Пазар, Османська імперія
Помер 24 січня 1934(1934-01-24) (58 років)
Софія, Третє Болгарське царство
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Країна  Болгарія
Національність болгари
Діяльність географ, геоморфолог, викладач університету, дослідник
Alma mater Софійський університет
Галузь фізична географія, геоморфологія
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Звання професор
Ступінь доктор наук
Науковий керівник Альбрехт Пенк,
Анастас Іширков
Відомі учні Zhivko Galabovd

Біографія

У 1894 році закінчив педагогічне училище в Шумені. Працював учителем початкової школи. З 1900 вивчав педагогіку й філософію в Софійському університеті. Після його закінчення у 1904 став учителем гімназії в Бургасі.

З початку 1906 став асистентом у професора Анастаса Іширкова, основоположника наукової географії в Болгарії.

У 1911—1912 роках проходив стажування в Берліні під керівництвом професора Альбрехта Пенка. Початок першої Балканської війни перервав його навчання, яке він продовжив у 1913—1914 году.

У 1915 році написав свою велику наукову працю «Карстові форми в Західній Старій планині», на основі якої йому було присвоєно вчений ступінь доктора фізичної географії. У тому ж році став читати курс лекцій про задачі і методи геоморфології.

У 1916 супроводжував А. Іширкова в науковій експедиції в Македонії, організованій штабом болгарськой армії.

У 1921 році — екстраординарний, а в 1927 — професор фізичної географії, завідувач кафедри фізичної географії Софійського університету.

Вибрані наукові публікації

  • НѢколко бележки върху климата на гр. Бургасъ (1906)
  • НашитѢ селища въ връзка въ тѢхната надморска височина (1906, в съавторство с проф. А. Иширков)
  • Рила планина — орохидрографски бележки (1910)
  • Картометрически приносъ за изучаване на България (1910)
  • Географическо положение, граници и повърхнина на България (1910)
  • Карстови форми въ Западна Стара планина (1915)
  • Предметъ и методи на географията (1919)
  • Геоморфологически бѢлѢзи на българскитѢ земи и тѢхното значение за температурнитѢ и валежни отношения на страната (1919)
  • Природна скулптура по високите български планини (1920)
  • Геоморфологична работа на ледника (1921)
  • Ледникови следи въ облика на Пиринъ (1921)
  • Алпийски и подалпийски пояси на високитѢ български планини (1921)
  • РѢка ВѪча и нейната долина (1923)
  • Географска и етнографска Македония (1924)
  • Търновският проломъ и долината на р. Янтра (1925)
  • Източна Стара планина и долината на р. Камчия (1926)
  • Има ли следи от дилувиално заледяване на Витоша(1926)
  • Географска и етнографска България въ нейните исторически граници (1926)
  • Епигенетични проломи въ долината на р. Струма (1933).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.