Желю воєвода

Желю воєвода (болг. Желю войвода; справжнє ім'я — болг. Желю (Жельо) Христов Чернев, відомий також як Дядо Желю) — національний герой Болгарії, видатний гайдук, воєвода, революціонер — борець проти османського пригноблення Болгарії. Учасник російсько-османської війни 1877-78 рр.

Желю воєвода
Пам'ятна дошка національному герою Болгарії, видатному гайдуку, революціонеру і воєводі Желю в с. Маломир Ямбольської області, Болгарія.
Народився 29 червня 1828(1828-06-29)
Ямбол, Османська імперія, (нині Болгарія)
Помер 24 червня 1893(1893-06-24) (64 роки)
Карапча, Ямбольська область, Болгарія
Поховання Карапча, Ямбольська область, Болгарія
Діяльність революціонер, гайдук, воєвода
Учасник Сербсько-болгарська війна

Життєпис

Ранні роки

Народився у м. Ямбол 29 червня 1828 року. У 1831 року сім'я Желю переїхала до с. Карапча поблизу від Ямбола, де жила звичайним сільським життям.

Гайдуцька діяльність

Желю пішов у гайдуки досить пізно, у 1858 році. Як вважають, причиною цього стало те, що він відрізав серпом голови двом башибузукам, які спробували біля поля, де він жав жито, сплюндрувати його сестру. Спочатку Желю гайдуцтвував у загоні (четі) воєводи Димитира Каличліята, але після захоплення того османами у полон, перейшов до чети Панайота Хитова у 1867 році, де він став підвоєводою[1]. В 1868 році Желю у Румунії став воєводою чети, в яку записався й Христо Ботев, але з різних причин чета розпалася і не змогла вирушити до Болгарії. З цього часу Желю воєвода брав активну участь у роботі Болгарського таємного революційного комітету під керівництвом Георги Стойкова Раковски. У період Квітневого повстання в Болгарії проти османів у 1876 році Желю був у Румунії, де готувався до переходу в Болгарію, але через швидке придушення повстання переїхав до Сербії.

На лезі шаблі Желю воєводи було написано:

«Болгарину, брату мій, ти турка не бійся, шаблю візьми і йди бийся![2]»

У період війн на Балканах

Желю взяв участь у сербсько-османській війні 1876 року. Панайот Хитов поставив його знову підвоєводою. Желю агітував і підбирав добровольців для боротьби з османами у Румунії, Болгарії, Сербії і Російській імперії. Коли почалася російсько-османська війна 1877-78 рр. Желю воєвода отримав дозвіл російського командування на створення чети чисельністю у 300 вояків, з якою почав розвідувальну діяльність проти османів. Наприкінці 1877 року чета Желю воєводи об'єдналась с загонами Панайота Хитова. Це з'єднання чисельністю у 1000 вояків отримало завдання очищення східних районів Старої Планини від башибузуцьких банд.

«Невтомний, невідступний перед нічим й ніким, не боявся і найбільшої небезпеки, одним словом, безстрашна людина.[3]»

Після звільнення Болгарії Желю був учасником сербсько-болгарської війни 1885 року.

Помер Желю воєвода 24 червня[4] 1893 року у своєму рідному селі Маломир, на кладовищі якого й був похований.

Пам'ять про воєводу

На честь національного героя Болгарії Желю воєводи названі:

У селі Маломир, де помер войвода, є його могила з надгробком, пам'ятна дошка, сільський пам'ятник. В Національному болгарському військово-історичному музеї зберігають прапор чети Желю воєводи[5].В Ямбольському історичному музеї експонують особисту печатку Желю Войводи і печатку його чети. Історія гайдуцької діяльності Дядо Желю описана у романі Цончо Родева «Бурята» (1986 р.). Створені народні пісні[6].

Разом з тим потрібно зауважити, що село Желю-Войвода у Сливенській області названо на честь іншого гайдука — Железа Добрева Железчева (1810—21.IV.1878), якого теж називали Дядо Желю і який теж був воєводою, вихідцем з цього села.

Примітки
  1. Помічник воєводи.
  2. болг. "Българино братко мой, ти от турчин се не бой, вземи сабя и върви на бой!"
  3. болг. "Неуморим, неотстъпчив в нищо и пред никого, не се страхува и пред най-голямата опасност, с една дума, безстрашен човек."
  4. Згідно напису на могильному надгробку — 30 травня.
  5. Ташо И. Ташев Знамето на четата на Жельо войвода .
  6. 62. ЖЕЛЮ ВОЙВОДА Да би гората думала

Джерела
  • Михо Г. Михов Жельо Войвода: Исторически очерк. — 2 изд. — Сливен: Жажда, 2006. — 80 с.
  • Блиц-новини. 29.6.1828 г.: Роден е дядо Желю войвода. .
  • Бележити ямболци — дядо Жельо Войвода. Ямболски хроники .
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.