Жеруха лучна

Видова назва лат. pratensis означає «лучний»[4].

Багаторічник 20–30(80) см, зазвичай голий, рідко — рідко волосистий базально. Кореневища циліндричні, відносно короткі. Стебла прямостоячі, нерозгалужені, (0.8)1.5–5.5(8) дм. Перисті листки довжиною 5–12 см, складаються з 5–9(30) фрагментів; черешкові або сидячі; черешки (1)2–7(10) см. Листові пластини округлі або широко оберненояйцевидні, 0.3–2 см діаметром. Квіти утворюються на квітконосі 10–30 см завдовжки, кожна квітка 1–2 см в діаметрі з чотирма зворотнояйцеподібними, блідо-рожевими (рідко білими) пелюстками. Плоди лінійні, (1.6)2.5–4.5(5) см × (1.2)1.5–2.3 мм. Насіння світло-коричневе, довгасте, 1.2–1.8(2) × 1–1.4 мм. 2n = 16[5].

Крихке нижнє листя, що падає на ґрунт, проростає придатковими корінцями та бруньками, з яких виростає нова рослина.

Азія: Китай, Японія — Хоккайдо, Корея, Казахстан, Монголія, Росія; Європа: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Македонія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія; Північна Америка: Гренландія, Канада, США. Натуралізований: Португалія — Азорські острови. Населяє вологі ґрунти, береги потоків, трав'яні луки, заболочені поля, мохові ділянки, вологі улоговини, торф'яні береги, та ін[6][7][5].

Зростає на сирих луках, по берегах річок і боліт — У Закарпатті, Карпатах, Передкарпатті, Поліссі, Лісостепу, рідко[1].

Вирощується як декоративна рослина в садах.

Свіже та найбільше прикореневе листя можна їсти у свіжому та вареному вигляді. Йде на приготування гострих салатів та соусів, що замінює перець, а також для надання гострого смаку вінігретам та м'ясним стравам. Перед вживанням листя ріжуть на дрібні шматочки. Варене листя жерухи надає приємного й своєрідного смаку та аромату юшкам, овочевим гарнірам, використовується як приправа до картоплі. У Вірменії листя жерухи використовують як присмаку до борошняних страв, а молоде пагіння й листя маринують та солять.[8]

Квіти жерухи хиляться донизу перед дощем та вночі, щоб у чашечки не потрапила дощова вода чи вранішня роса. Знаючи цю особливість по квітках можна передбачати погоду.

• Жеруха лучна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 157. — ISBN 5-88500-055-7.