Жива бібліотека

Жива бібліотека — це інноваційний, концептуально новий спосіб боротьби зі забобонами та стереотипами, соціально-рольова гра. Основна родова ознака живої бібліотеки в тому, що роль традиційних носіїв інформації виконують безпосередньо люди. Основна ідея «живої бібліотеки» і її ж принципова відмінність від класичної книгозбірні полягає в тому, що тут книжки як основний елемент бібліотеки, зроблені не з паперу. Роль книжок виконують живі люди які промовляють самі за себе. Розповіді про власний досвід і випадки з життя, у яких «люди-книги» стикалися із найбільш поширеними стигмами, формами сегрегації і упередженнями, які вплинули на їхнє життя — основний інструмент живої бібліотеки.
Основне гасло «живої бібліотеки»:

Не судіть за обкладинкою!

Історія виникнення

Ідея живої бібліотеки пов'язана з молодіжною неурядовою ініціативою «Зупини насильство» («Stop the Violence»), Данія. Її членами були молоді люди у віці від 12 до 18 років. Максимальна чисельність їх членів сягнула 7000 чоловік. Молодіжна організація припинила свою діяльність у 2001 році після відзначення 8-річного ювілею. Мета ініціативи — участь молоді в активному запобіганні насильству та суспільним упередженням, подолання расистських проявів і суспільстві.Ідея «живої книги» вперше була реалізована у 2000 році на музичному фестивалі в данському місті Роскілле. Концепція живої бібліотеки розвивалася впродовж кількох наступних років під час проведення інших музичних фестивалів. Вона отримала заохочення та підтримку в рамках програми «Молодь за права людина та соціальну справедливість», яка фінансується Радою Європи. На перших порах таке дійство розглядалося як типова «маленька подія в рамках великої події». Проте, поступово численні організації в Європі та за її межами оцінили та адаптували можливості та перспективи концепції живої бібліотеки. Таким чином, «живі книги» почали промовляти на музичних фестивалях, книжкових ярмарках, у школах, під час різних молодіжних активностей і дедалі більше в класичних бібліотеках. В останні роки практика «живих бібліотек» знайшла своє поширення і в Україні.
В рамках акцій такого формату «книгами» є конкретні люди, стосовно яких суспільство має певні стійкі упередження і навіть стереотипи. Зазвичай у цій ролі виступають представники релігійних чи етнічних спільнот (мусульмани, цигани і т. ін.), сексуальних меншин (геї, лесбійки, бісексуали, трансгендери), люди з обмеженими можливостями різних категорій, колишні засуджені, люди, що живуть закритими групами (приміром, біженці), колишні військовополонені, заручники, прихильники непопулярних і нетрадиційних ідей (приміром, вегетаріанці, анархісти тощо).
Жива бібліотека створює унікальну можливість для отримання інформації з перших вуст, організувати ефективний діалог, а далі сформувати неупереджену власну думку, позбутися незрілих і поверхневих суджень, оцінок та стереотипів що ускладнюють стосунки між людьми.

Цілі та необхідні умови

Жива бібліотека дає змогу безпосередньо спілкуватися людям, які з різних причин мають мало можливостей для індивідуального спілкування. Цей загальний підхід дає різні можливості для його використання в різних предметних контекстах. Жива бібліотека пропонує спосіб зручного і комфортного ангажування людей різних поглядів, соціальних груп і статусів до особистої і ніким (нічим) не опосередкованої бесіди. Насамперед це стосується підлітків та молоді для подолання боязні контакту з людьми, які відносяться до статистичних меншин у суспільстві. Таким чином, відкрите спілкування з різними людьми у комфортному форматі формує колективну свідомість толерантності, сприяє поширенню антирасистських ідей у суспільстві, руйнує психологію сегрегації окремих суспільних підгруп. Залежно від конкретних цілей і завдань, що ставлять перед собою організатори «живих бібліотек», існує безліч навчальних полів, які можуть покриватися ними. Прагматична ціль «живих бібліотек» — набуття людьми соціальних навичок у спілкуванні з «чужими», скорочення дистанції між людьми на шляху до їх порозуміння.
Жива бібліотека вимагає захищеного простору, що дозволяє без перешкод спілкуватися читачеві з «живою книгою». Обов'язкова умова таких комунікацій — взаємна повага. Забезпечення комфортного і толерантного простору є відповідальним завданням бібліотекарів та інших організаторів «живої бібліотеки».

Досвід «живих бібліотек» в Нідерландах

У Нідерландах існують два фонди, які організовують живі бібліотеки: організація «Mensenbieb» організовує заходи в різних місцях з 2005 року[1]. З того часу вони організували більше двохсот живих бібліотечних заходів[2]. Крім того, у цій сфері з 2014 року активно працює «Human Library NL». Останній організовує події відповідно до оригінальної концепції із суворими стандартами якості, наприклад, з додатковою увагою до безпеки. Починаючи з 2014 року по всій території Нідерландів відбувалися події, організовані Human Library NL[3]. 29 та 30 квітня 2016 р. у Публічній бібліотеці Амстердама у формі «Фестивалю живих книг» була відзначена десята річниця живої бібліотеки в Нідерландах[4].

Примітки
  1. Geschiedenis van de Mensenbieb
  2. Geschiedenis van de Mensenbieb in het kort
  3. Organisatie
  4. Leen een mens bij de Mensenbieb

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.