Житняк гребінчастий

Житняк гребінчастий[1][2], житняк звичайний[3] (Agropyron cristatum) (оврашкові хвости[4], житняк ширококолосий[5]) багаторічний злак родини Poaceae. Характеризується широким колоссям 10–25 мм завширшки. Колоски відстовбурчене від осі колоса з добре помітними проміжками між ними, голі або волосисті[6].

Житняк гребінчастий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Житняк (Agropyron)
Вид:
A. cristatum
Біноміальна назва
Agropyron cristatum
Синоніми

Triticum cristatum (L.) Schreb.

Морфологія і біологія

Порожнисті плодоносні стебла злегка пухкі, 20–60(80) см заввишки, зазвичай запушені, рідко голі. Листяні піхви волосаті або голі. Листова пластини скручені або плоскі, 5–15(20) × 0.2–0.5(0.9) см, верхня поверхня гола, нижня — помірно запушена. Колос довгасто-яйцеподібний або яйцевидно-ланцетний, дуже щільний, 2–6 × 0.8–2.5 см. Колосочки 6–18 мм, з (3)5–11 квіточками. Приквітки ланцетні або яєчно-ланцетні, волосисті або голі, проксимальна — 2–3 мм, дистальна — 3–4 мм. Лема волосиста, густо волосиста або гола, як правило остюкова, остюк 2–4 мм. Верхня приквітка війчаста уздовж кіля, верхівка 2-зуба. Пиляки приблизно 4 мм.

Agropyron cristatum є одним з видів трав, який має найвищу швидкість розмноження насінням.

Поширення

Китай, Японія, Корея, Монголія, Пакистан, Росія; південно-західна Азія, Європа крім півночі, Марокко; натуралізована в Північній Америці (Канада, США).

Населяє сухі гірські схили, сухі луки, степи, кам'янисті степові схили.

В Україні зростає на степах (від лучних до пустельних), кам'янистих схилах — в Лісостепу, Степу і Гірському Криму, досить часто; особливо в пд.-сх. ч. України; спорадично трапляється в Поліссі; відомо 1 місцезнаходження в Закарпатті (Ужгород)[6].

Використання та господарське значення

Цей вид забезпечує хороший корм. Використовується для контролю ерозії.

Галерея

Примітки

  1. Кочерга В.Я. Видовий склад колекції кормових культур Устимівської дослідної станції рослинництва // Генетичні ресурси рослин.  2012. Вип. 10–11. С. 109–115.
  2. Сердюк І.С. Екологічне обґрунтування моніторингу саранових (Orthoptera, Acrididae) в Україні // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук.  2010.
  3. Agropyron cristatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Борис Грінченко. Словарь української мови. — Київ : Кіевская Старина, 1909. — Т. 2. — С. 38.
  5. Лист Державної митної служби України від 14.02.2013 р. N 11.1/2-16.3/1565-ЕП «Про забезпечення виконання Закону України «Про насіння і садивний матеріал».
  6. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 120. (рос.)(укр.)

Посилання

  • Agropyron cristatum. Euro+Med Plantbase. Botanic Garden and Botanical Museum Berlin-Dahlem. 2011. Процитовано 15.10.2017. (англ.)
  • Agropyron cristatum. Germplasm Resources Information Network (GRIN). 2007. Процитовано 15.10.2017. (англ.)
  • Agropyron cristatum. Flora of China @ efloras.org. Процитовано 15.10.2017. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.