Жито дике
Жито дике[1] (Secale sylvestre) — вид рослин родини тонконогові.
| Жито дике | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Жито (Secale) |
| Вид: | Жито дике (S. sylvestre) |
| Біноміальна назва | |
| Secale sylvestre Host, 1809 | |
Будова
Однорічна трав'яниста рослина. На верхівці стебелини містить густий дворядковий колос, що складається з менших колосків по дві квітки. Після достигання колос легко розпадається на окремі колоски.
Поширення та середовище існування
Зростає на пухких піщаних та супіщаних ґрунтах від Угорської рівнини до Середньої Азії. В Україні зустрічається густими масивами в степовій та лісостеповій зоні.
Практичне використання
У передгір'ї Середньої Азії місцеве населення здавна збирає колоски жита, що містить близько 11 % білкових речовин та 60 % крохмалю. Витовчуть зерно з колосків макогоном у дерев'яних ступах. З борошна жита дикого випікають хліб, домішують до пшеничного борошна.
Хліб з такого жита відзначається високими харчовими та смаковими якостями, бо в ньому багато вітамінів групи В та Е, а також протеїну та клейковини.
На Наддніпрянщині з жита не тільки пекли хліб, а й гнали вино, добували крохмаль, виготовляли крупу.
Галерея
Примітки
- Secale sylvestre // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Джерела
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.95