Жмеренецький Олексій Сергійович

У 1993—2004 роках навчався в НВО № 9 в м. Хмельницькому.

Має два ступені магістра з відзнакою. З 2004 по 2009 рік навчався у Хмельницькому національному університеті за спеціальністю Інформаційні технології проєктування. Під час навчання в університеті з 2007 по 2009 рік працював Інженером кафедри Інформаційних технологій проєктування Хмельницького національного університету.

У 2009—2010 роках навчався за програмою Американського агентства з міжнародного розвитку — проходив стажування у парламенті, вивчав аналіз державної політики та практику Європейського суду з прав людини[3]

У 2010—2012 отримав другу вищу освіту у Національній академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління в сфері електронного урядування».

Є сертифікованим соціальним тренером Фонду народонаселення ООН з питань запобігання гендерної нерівності та небезпечної поведінки молоді і профілактики ВІЛ/СНІД, випускником програми Цінності та суспільство Aspen Institute Kyiv[4], випускником Школи державного управління та комунікацій Інституту суспільно-економічних досліджень та курсів історії філософії та філософії гуманітаристики «Культурного проекту».

У 2010—2011 працював над проєктами ІТ забезпечення експертної діяльності в міжнародній громадській організації «Фонд якісної політики».

У 2012 — помічник-консультант народного депутата України 6-го скликання Володимира Каплієнка[5].

У 2013—2014 роках — аналітик державного підприємства «Національні інноваційні проекти» з питань міжнародного досвіду, створення вільних економічних зон, індустріальних і технологічних парків.

2014—2015 — заступник директора державного підприємства «Національний проект „Чисте місто“ з питань індустріальних парків. Координував для Кабінету Міністрів України розробку спільно з Ernst & Young техніко-економічного обґрунтування Національного проєкту „Індустріальні парки України“ — створення промислово-виробничої інфраструктури».[6]

З 2016 і дотепер — працює в Благодійному фонді «КОЛО» заступником голови правління.

Переміг у позачергових виборах до Верховної ради України 21 липня 2019 на одномандатному виборчому окрузі № 190 у Хмельницькій області, як представник партії «Слуга народу», набравши 40,54 % (27 956 голосів). На другому місці в цьому окрузі виявився самовисуванець Роман Мацола — за нього віддали голоси 38,19 % виборців (26 337 голосів)[7].

Член Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики[8]. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Ліванською Республікою.

В 2020 році долучився до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості.[9]

Навчаючись у Хмельницькому національному університеті став у 2006 році заступником голови Студентської ради університету і головою молодіжного парламенту при Хмельницькій обласній раді.

У період 2006—2010 працював у молодіжній консультативній Раді при Фонді Народонаселення ООН України та Всеукраїнській Студентській Раді при Міністерстві освіти і науки України, головував в комісії ВМГО «Українська асоціація студентського самоврядування».

Став переможецем фіналу «Студентської республіки-2008», депутатом Студентського парламенту України-2008[10]

Під час Революції Гідності (2013—2014) організував координаційний центр ініціативних груп Майдану.

Згодом став ідеологом та організатором громадського руху «Україна — це Я» (2014—2015) (https://www.facebook.com/uaisme/ ) задля збору благодійної допомоги воїнам АТО та просування ідеї народної Конституції під час багатотисячних акцій на площах близько 100 міст.

У 2015 він співзасновник Коаліції громадянського суспільства «Народна Конституція» (http://www.national-constitution.org/ru/our-team/ ) та співавтор Проєкту Закону України про процедуру підготовки проєкту нової Конституції України (номер реєстрації 3781 від 18.01.2016).

2016—2019 Один з ініціаторів громадської платформи «Хартія майбутнього» (https://futureagreement.com/ru/ ).

У 2013, під час «Революції гідності» — організатор «Координаційного центру ініціативних груп Майдану».

У 2014—2015 роках — ідеолог та організатор громадського руху «Україна — це Я», яка організувала соті акцій на підтримку воїнів АТО. https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2007888-nova-konstitucia-ukraini-poglad-molodi.html

Із 2015 року — заступник голови правління Благодійної організації "Благодійний Фонд «КОЛО». http://koloclub.org/members/

У 2014—2019 роках — помічник-консультант народного депутата України 8-го скликання Віктора Кривенка (на громадських засадах)[5] [11].

У 2017 році з однодумцями заснував інтернет-платформу для фінансування громадсько-політичних ініціатив AENEAS. Команда «Еней» працює над створенням blockchain-інфраструктури, де кожна група або людина зможе залучати ресурси на просування реформ. http://aeneas.pm/uk/

З 2017 року Співзасновник і футуролог мозкового центру «Foundation For Future» (FFF), який займається дослідженнями нових інституційних моделей держави. [12]

Із 2018 — програмний координатор Київського міжнародного економічного форуму. [13]

Із 2019 року координатор з розвитку "Аналітично-експертного центру «Оптіма», який розробляє проєкти державних програм і аналізує фінансово-економічні показники роботи органів влади.

У вересні 2020-го взяв участь у міжнародній конференції, організованій для "відбілення" репутації голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, який замішаний у ряді скандальних судових рішеннях[14]. Журналісти зазначили про відсутність виборчих звітів у Олексія Жмеренецького[15][16].

Жмеренецький — автор численних аналітичних і публіцистичних матеріалів у виданнях: «Економічна правда»[17], «Дзеркало тижня»[18], «Ліга»[19], «Українська правда»[20], «Хвиля»[21] «Obozrevatel»[22] та інших.

• Жмеренецький Олексій Сергійович. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 9 жовтня 2019.
• Жмеренецький Олексій Сергійович Студреспубліка
• Жмеренецький Олексій Сергійович. Вікі Енциклопедія громадянського суспільства в Україні. Процитовано 2 липня 2019.