Експерт

Експерт (від лат. expertus — досвідчений) — фахівець, який здійснює експертизу. В деяких значеннях характеризує людину, думки якої не є надто цікавими для навколишнього оточення, однак в силу своєї впертості вона продовжує наполягати на поширенні своїх думок зі світом. Найяскравішим прикладом експертної думки, яка поширена в Україні є її демонстрація (у вузьких колах також використовується термінологія ''експєртне мнєніє'') на прикладі футбольної експертизи безпосередньо пов'язаної з футбольним клубом Манчестер Сіті, а також із випусками відомого футбольного аналітика - Андрія Колесника.

В юридичному значенні

Експерт (судовий експерт) — особа, що володіє спеціальними знаннями, яку залучають органи досудового розслідування, суд для проведення експертизи. Процесуальним законодавством визначені підстави і умови проведення експертизи, права і обов'язки експерта.

Українське законодавство надає певну кількість визначень поняття «експерт», а саме:

Експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.[1]

Експертом є особа, яка має необхідні знання та якій в порядку, встановленому цим Кодексом, доручається дати висновок з питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі.[2]

Експертами є фізичні особи, які мають високу кваліфікацію, спеціальні знання і безпосередньо здійснюють наукову чи науково-технічну експертизу та несуть персональну відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обгрунтованість рекомендацій відповідно до вимог завдання на проведення експертизи.[3]

Експерт - висококваліфікований спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну кваліфікацію і професійні знання з питань, що досліджуються, виконує службові обов'язки, пов'язані з провадженням діяльності у відповідній галузі, безпосередньо проводить експертизу та несе персональну відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість висновків відповідно до завдання на проведення експертизи.[4]

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, можуть залучатися до проведення судових експертиз за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Атестовані судові експерти включаються до державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.[5]

Експертний потенціал

Основні показники екпертного потенціалу:

  • Високий рівень інтелекту
  • Значний досвід роботи
  • Визнання колег
  • Активна наукова діяльність
  • Існування публікацій у престижних виданнях
  • Престижна освіта
  • Високий особистий статус

Див. також

Примітки
  1. Цивільний процесуальний кодекс України
  2. Кодекс адміністративного судочинства України
  3. Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу»
  4. Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 767
  5. Закон України «Про судову експертизу»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.