Парламентські вибори в Україні 2019
Парламентські вибори в Україні 2019 року — позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 21 липня 2019 року. Чергові вибори, згідно із законодавством, були заплановані на 27 жовтня 2019 року, але президент Зеленський під час своєї інавгурації 20 травня оголосив про намір розпустити парламент, а вже наступного дня підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання. Указ Президента набирав чинності з дня його опублікування в офіційних виданнях — «Голос України» та «Урядовий кур'єр». 24 травня до Конституційного суду надійшло конституційне подання від 62 депутатів Верховної Ради щодо визнання цього указу неконституційним[1][2][3].
‹ 2014  2023 › | ||||
| Парламентські вибори в Україні 2019 | ||||
| 21 липня 2019 | ||||
 | ||||
 |
| Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій України |
|
Правова система
|
|
Виконавча влада |
|
Вибори та референдуми |
 Категорія • Інші країни |
Конституційний суд почав розгляд депутатського запиту 11 червня і 19 червня підтвердив чинність указу про розпуск парламенту. У Конституційному суді зазначили, що між президентом і парламентом виник «конституційний конфлікт» навколо розпуску парламенту. У цього конфлікту, на думку Конституційного суду, немає правового вирішення. Тому суд постановив, що вирішення конфлікту народом України «шляхом проведення позачергових виборів відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України»[4].
Таким чином, позачергові вибори до Верховної Ради було призначено на 21 липня.
Законом «Про вибори народних депутатів України» було встановлено 5%-й прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 199 — за мажоритарною системою в одномандатних округах (ще 26 округів розташовані на окупованих територіях)[5]. На дільницях учасникам голосування видається по два бюлетеня: один зі списком партій, другий — із кандидатами від округу, де зареєстрований виборець[6].
У цих виборах військові голосували на звичайних дільницях, а не на спецдільницях, як раніше[7]. Більше 280 тис. виборців змінили місце голосування, всього було зареєстровано 5966 кандидатів, зокрема, 2746 — від партій та 3220 мажоритарників[8].
Партійні об'єднання
- Партії «Національний корпус», «Свобода» та «Правий сектор» прийняли рішення про участь у позачергових парламентських виборах єдиним націоналістичним блоком з подальшою консолідацією патріотичних об'єднань та організацій[9].
- Лідер партії «Удар» Віталій Кличко заявив, що його партія має намір висувати кандидатів тільки за мажоритарними виборчими округами[10].
- Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко припустила створення коаліції з партією «Слуга народу» й партією Святослава Вакарчука «Голос»[11].
- Єдиним блоком вирішили брати участь у виборах партії «Опозиційний блок», «Партія миру і розвитку», «Наші», «Відродження» та «Довіряй ділам»[12].
- Партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, «Основа» Сергія Тарути та «Справедливість» Валентина Наливайченка вирішили об'єднатися під брендом партії «Батьківщина»[13].
Список партій
Партії, що брали участь у виборах у загальнодержавному одномандатному окрузі:[14][15]
- Опозиційний блок
- Сила і честь
- Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
- Патріот
- Сила людей
- Опозиційна платформа — За життя
- Партія зелених України
- Всеукраїнське об'єднання «ФАКЕЛ»
- Об'єднання «Самопоміч»
- Європейська Солідарність
- Українська Стратегія Гройсмана
- Громадянська позиція
- Соціальна справедливість
- Слуга народу
- Сила права
- Радикальна партія Олега Ляшка
- Партія Шарія
- Голос
- Незалежність
- Аграрна партія України
- Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
- Рух нових сил
Списки партій
| Опозиційний блок | Сила і честь | Батьківщина | |||
|---|---|---|---|---|---|
.jpg.webp)
|
|
|
|
||
| Патріот | Сила людей | Опозиційна платформа — За життя | |||
|
|
|
|
|
|
| Партія Зелених України | Факел | Об'єднання «Самопоміч» | |||
Тетяна Бодун |
|
Тетяна Однорог |
|
.JPG.webp)
|
|
| Європейська Солідарність | Українська Стратегія Гройсмана | Громадянська позиція | |||
|
|
|
| ||
| Соціальна справедливість | Слуга народу | Сила права | |||
|
|
.jpg.webp)
|
|
| |
| Радикальна партія Олега Ляшка | Партія Шарія | Голос | |||
|
Ольга Бондаренко |
|
|
||
| Незалежність | Аграрна партія України | Свобода | |||
 Анатолій Могильов |
|
 Михайло Поплавський |
|
 Олег Тягнибок |
|
| Рух нових сил Михайла Саакашвілі | |||||
 Міхеіл Саакашвілі |
| ||||
Соціологічні опитування
Найвищий рейтинг та шанси потрапити до Верховної Ради мали 5 партій, які, згідно з соціологічними опитуваннями, набирали 5 % та більше голосів виборців: «Слуга народу», «Опозиційна платформа», «Європейська Солідарність», «Батьківщина» та «Голос»[16].
Голосування
Попри заборону агітації в день виборів, згідно даних руху «Чесно», у соцмережах продовжувалась агітація та активні рекламні кампанії за та проти кандидатів[17][18].
На 94-му окрузі на Київщині (де балотувалися Дубінський та Кононенко) окружна комісія замінила 180 членів дільничних комісій від партії Самопоміч.
На 16:00 явка за результатами 118 з 199 округів склала 36,07 %[7]. Поліція відкрила 21 кримінальну справу через порушення під час виборів, було зафіксовано понад 8,5 тис. повідомлень про правопорушення[19].
Понад 178 тис. голосів було віддано за кандидатів-двійників. На виборах технологію «двійників» використовували у двох варіантах: або реєстрували кандидатів з однаковими іменами, або вказували в біографії належність до організацій, назви яких дублюють назви політичних партій основного кандидата. Технологія двійників вплинула на вибори та була успішною в округах № 37, 64, 78, 119, 146, 198, 210.[20][21]
Екзит-поли
Попередні результати виборів спочатку мали бути оприлюднені 21 липня за результатами екзит-полів. Заключні екзит-поли мали з'явитися на сайті ЦВК о 22:00 21 липня, екзит-поли проводили три соціологічні центри («Демократичні ініціативи», центр Разумкова та КМІС)[22]. Остаточні результати ЦВК мав оприлюднити одразу після опрацювання бюлетенів[23].
Результати
Остаточні офіційні дані ЦВК має оприлюднити не пізніше 5 серпня 2019-го. Згідно з результатами, до верховної ради повернувся 81 народний депутат з ради попереднього скликання (40 за списками партій та 41 за мажоритарною системою)[24].
Середній вік обраних депутатів — 41 рік, троє депутатів старші 60 років, 17 мають до 30 років, жінки складають 20,8 %[25].
Багатомандатний округ
 | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Партія | Багатомандатний округ | Одно- мандатні округи |
Всього місць | ||||||||||
| Голоси | % | +/- | Місця | Місця | +/- | ||||||||
| Слуга народу | 6 307 793 | 43.16 | Нова | 124 | 130 | 254 / 450 |
Нова | ||||||
| Опозиційна платформа — За життя | 1 908 111 | 13.05 | Нова | 37 | 6 | 43 / 450 |
Нова | ||||||
| Батьківщина | 1 196 303 | 8.18 | ▲ | 24 | 2 | 26 / 450 |
▲ 5 | ||||||
| Європейська Солідарність | 1 184 620 | 8.10 | ▼ | 23 | 2 | 25 / 450 |
▼ 102 | ||||||
| Голос | 851 722 | 5.82 | Нова | 17 | 3 | 20 / 450 |
Нова | ||||||
| Радикальна партія Олега Ляшка | 586 384 | 4.01 | ▼ | — | — | — | ▼ 21 | ||||||
| Сила і честь | 558 652 | 3.82 | ▲ | — | — | — | — | ||||||
| Опозиційний блок | 443 195 | 3.03 | ▼ | — | 6 | 6 / 450 |
▼ 33 | ||||||
| Українська Стратегія Гройсмана | 352 934 | 2.41 | — | — | — | — | — | ||||||
| Партія Шарія | 327 152 | 2.23 | — | — | — | — | — | ||||||
| Свобода | 315 568 | 2.15 | ▼ | — | 1 | 1 / 450 |
▼ 5 | ||||||
| Громадянська позиція | 153 225 | 1.04 | ▼ | — | — | — | — | ||||||
| Партія зелених України | 96 659 | 0.66 | ▲ | — | — | — | — | ||||||
| Самопоміч | 91 596 | 0.62 | ▼ | — | 1 | 1 / 450 |
▼ 24 | ||||||
| Аграрна партія України | 75 509 | 0.51 | — | — | — | — | — | ||||||
| Рух нових сил Михайла Саакашвілі | 67 740 | 0.46 | — | — | — | — | — | ||||||
| Сила людей | 27 984 | 0.19 | ▲ | — | — | — | — | ||||||
| Сила права | 20 340 | 0.13 | — | — | — | — | — | ||||||
| Патріот | 16 123 | 0.11 | — | — | — | — | — | ||||||
| Соціальна справедливість | 15 967 | 0.10 | — | — | — | — | — | ||||||
| Незалежність | 7 970 | 0.05 | — | — | — | — | — | ||||||
| Факел | 7 739 | 0.05 | — | — | — | — | — | ||||||
| Інші партії | — | — | — | — | 2 | 2 / 450 |
— | ||||||
| Самовисуванці | — | — | — | — | 46 | 46 / 450 |
▼ 22 | ||||||
| Всього дійсних голосів | 100 | 225 | 199 | 424 | |||||||||
| Бюлетені, визнані недійсними | 146 269 | ||||||||||||
| Вакантні місця (округи, де не відбувалося голосування) | — | — | — | — | 26 | 26 / 450 |
— | ||||||
| Всього | 14 759 548 | 225 | 225 | 450 | |||||||||
| Загальна кількість виборців / Явка | 29 973 739[26] | 49.24 | |||||||||||
| Джерело: Результати за партійними списками, Результати в одномандатних округах
| |||||||||||||
Від загальної кількості виборців
Електоральна підтримка партій
Слуга народу
Опозиційна платформа — За життя
Батьківщина
Європейська Солідарність
Голос
Реакція у світі
23 липня Глави МЗС Литви Лінас Лінкявічус та Латвії Едгар Рінкевичс висловили підтримку чесних і конкурентних виборів до парламенту в Україні[27].
Міністр МЗС Канади Христя Фріланд 23 липня привітала прозорі та демократичні вибори, що пройшли в Україні, і подякувала канадським спостерігачам, що спостерігали за виборами[28].
Див. також
Примітки
- Конституційне подання Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine. щодо визнання указу про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання неконституційним на сайті Конституційного Суду України
- Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів»
- Позачергові парламентські вибори: дата. 24 Канал. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
- КСУ визнав конституційним Указ Президента «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 2 липня 2019.
- Що треба знати про вибори до Верховної Ради. dw.com. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
- Результати виборів у Раду по округах. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- Вибори в Раду: як проходить голосування. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- В Україні відбуваються позачергові вибори до парламенту. СТАТИСТИКА. Новинарня (укр.). 21 липня 2019. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- Націоналістичні організації йдуть на вибори єдиним списком, перший номер – Тягнибок. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- Удар Кличка йде на вибори до ВР лише за мажоритаркою. 112.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 25 липня 2020.
- Тимошенко назвала партии, с которыми готова пойти в коалицию в Раде. Буквы. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- «Опоблок» об’єднався з Мураєвим, Кернесом та Трухановим. racurs.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- «Батьківщина» Тимошенко та «Основа» Тарути обʼєдналися для виборів у Раду. thebabel.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- Хто йде на вибори в Раду: список партій. РБК-Україна. 26 червня 2019. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
- Партія Саакашвілі братиме участь у виборах до Ради: вже відомо під яким номером. 24 канал. 1 липня 2019. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
- Вибори до Верховної Ради: які партії проходять до парламенту. 24 Канал. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
- У Facebook триває агітація за та проти кандидатів – «Чесно». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- День виборів: у Facebook триває активна рекламна кампанія за та проти кандидатів. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- Поліція відкрила 21 кримінальну справу через порушення в день виборів – МВС. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- Українці віддали понад 178 тис. голосів за кандидатів-двійників. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- Громадянська мережа ОПОРА. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- Екзит-поли парламентських виборів в Україні 2019. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- Результати виборів в Раду в Україні 2019. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 липня 2019.
- Результати виборів: до Ради пройдуть понад 80 діючих нардепів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
- Портрет нардепа нової Ради: вік, освіта, стать. 24 Канал. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
- Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
- Литва та Латвія привітали конкурентні вибори в Раду. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 липня 2019.
- Канада вітає прозорі та демократичні вибори в Україні. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
Посилання
- Офіційний сайт ЦВК
- Чий Захід, за кого Схід. Результати виборів до Верховної Ради у мапах. https://www.bbc.com. BBC. 26 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.