Жникруп Оксана Леонтіївна
Оксана Леонтіївна Жникруп (31 січня 1931, Чита — 13 січня 1993, Київ[2]) — українська скульпторка-фарфористка, член Спілки художників України.
Жникруп Оксана Леонтіївна | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
31 січня 1931[1] Чита, РСФРР, СРСР[1] | |||
Смерть | 13 січня 1993[1] (61 рік) | |||
Київ, Україна[1] | ||||
Діяльність | скульпторка | |||
Вчитель | Кіпніс Мирон Рафаїлович | |||
У шлюбі з | Щербина Владислав Іванович | |||
|
Життєпис
Народилася 31 січня 1931 року в м. Чита.
З 1955 по 1993 р. проживала у Києві.
Чоловік — Щербина Владислав Іванович (1926—2017[3]), український скульптор-фарфорист;
Донька — Леонтіна Владиславівна Лозова, українська скульпторка-фарфористка.
Творчість
Закінчила скульптурне відділення Одеського художнього училища ім. М. Грекова (1948—1952). По закінченні училища отримала розподіл на Баранівський фарфоровий завод (де працювала з 1952 по 1954 рік).
З 1955 по 1987 р. працювала скульпторкою на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі (КЭКХЗ), де створила ряд посудних форм, розписів і малюнків деколей.
Авторка ліричних за образом жіночих скульптур, присвячених темам сучасного життя і літературним персонажкам: «Любить-не-любить», «Майська ніч»; «Регулювальниця»; «Чаювання»; «Ординарець»; «Балерини. Перед виступом»; «Пастушка і сажотрус»; «В антракті»; «Рушничок», «Балерина Лєночка на пуфику».
Твори Жникруп брали участь у Республіканських виставках декоративного мистецтва, в міжнародних виставках-ярмарках у Лейпцигу, Чикаго, Загребі, Салоніках, в Туреччині, Канаді.
Скульптури мисткині зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва .
«Лєночка»
У травні 2017 р. біля Рокфеллер Центру в Нью-Йорку виставлялася надувна скульптура Джеффа Кунса — «Балерина, що сидить». Дуже швидко виявилося, що це копія порцелянової роботи 1974-го року Оксани Жникруп[4]. Назва роботи в Оксани Жникруп — «Балерина Лєночка на пуфику». На «запозиченні» цього твору Джефф Кунс вже заробив чималу суму (в 2015 році дерев'яна версія «Балерини» була продана на торгах Phillips в Лондоні за 93 тис. 750 фунтів стерлінгів. Ще одна дерев'яна копія пішла з молотка на Sotheby's за 52 500 тис. фунтів .) Це далеко не перший випадок плагіату Джеффа Кунса.
Література
- Щербак В. Сучасний український фарфор.// Українське мистецтвознавство. Республіканський міжвідомчий збірник. — К.: Наукова думка, 1968. — вип.2. — С. 135—146.
- Школьна О. В. Київський художній фарфор ХХ століття. — К.: День печати, 2011.
- Корусь О. (2018). Твори київської скульпторки-фарфористки Оксани Жникруп у колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Науковий вісник Національного музею історії України, (3), 443—449.
Публікації
- Пластика малих форм. Фарфор. Комплект листівок. (авт.-упоряд. Ст. Щербак). Київ, видавництво «Мистецтво», 1976 р.
- Майстри української фарфорової пластики. О. Жникруп. Набір листівок. Вид-во: «Інтертехнологія». Київ, 2008 р.
- Фарфоровий поп-арт Оксани Жникруп.
- https://unc.ua/uk/pochitat/tenditna-farforova-skulptura-oksani-zhnikrup-263 - про творчість
Примітки
- Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 94-402-3354-X
- Жникруп Оксана Леонтіївна - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 23 травня 2017.
- Головна - Київська Організація Національної Спілки Художників України. konshu.org. Процитовано 23 травня 2017.
- У "Балерині, що сидить" Кунса помітили плагіат української фарфористки Жникруп. Українська правда _Життя. Процитовано 25 травня 2017.