Жнятино

Жнятино — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.

село Жнятино
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Мукачівський район
Громада Горондівська сільська громада
Облікова картка Жнятино 
Основні дані
Засноване 1300
Населення 2243
Площа 3,001 км²
Густота населення 747,42 осіб/км²
Поштовий індекс 89657
Телефонний код +380 3131
Географічні дані
Географічні координати 48°21′02″ пн. ш. 22°35′45″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 107 м
Відстань до
районного центру		 18 км
Найближча залізнична станція Страбичове
Відстань до
залізничної станції		 5 км
Місцева влада
Адреса ради 89657, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Жнятино, вул. Миру, 131а
Карта
Жнятино
Жнятино
Мапа

 Жнятино у Вікісховищі

Вважається що назва походить від слов'янського слова — вугілля.

Історія

Вперше згадується в 1248 році як Snethe. На гербі села зображений вовк, який стоїть біля дерева.[1]

У 1556 році пережило татарський набіг.

Під час Повстання Ракоці 1703—1711 років 25 чоловік з Жнятиного брали участь в загонах куруців.[2] У 1704 році спалене австрійцями.

В кінці ХІХ століття в околицях Жнятиного, у дубовому лісі, знаходилася курганна група.[3]

В 1867 році на території села знайдено срібну монету імператора Антонія Пія.

Село оточене болотами з усіх боків. На це вказують такі географічні назви: Sesztó, Máriástó, Tövismocsár, Beregtó, Kigató.

Церква Покрови пр. богородиці. 1912.

У 1692 р. Жнятино було філією Ґоронди. У 1704 р. видно було залишки церкви, спаленої німецькими солдатами в попередні буремні роки, але незабаром вірники її відбудували.

Давню дерев'яну церкву згадують у 1775 р. У 1881 р. йдеться про дерев'яну церкву з високим шпилем над баштою, яка, очевидно, стояла в селі аж до спорудження типової мурованої церкви базилічного типу.

У церкві збереглася мармурова табличка з датою 1901, яка є, можливо, роком початку будівництва, що відбувалося за сільського голови Михайла Дідинського. Окремих селян громада вибрала для роботи в пані на прізвисько Чеханя, а зароблені гроші йшли на церкву. Суттєвою була і допомога земляків з Америки. За спогадами куратора Василя Баша, малювання в церкві виконав художник Карло Ортман у 1921 р.

Зберігся текст, який свідчить про перемалювання інтер'єру в 1975 р. Петром та Іваном Соколовичами.

У 1996 р. стінопис та ікони перемалювала художниця з Ґоронди Тетяна Олесин. Тоді ж провели загальний ремонт церкви, а Михайло Соколович відремонтував і пофарбував барокове завершення храму.

У кінці 1940-х років місцеві священики Федір Дурневич та Іван Кешеля були заслані на каторгу й обоє померли в радянських концтаборах.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2218 осіб, з яких 1077 чоловіків та 1141 жінка.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2227 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

МоваВідсоток
угорська 63,40 %
українська 36,16 %
російська 0,36 %

Сучасність

Голова сільської ради: Іван Іванович Орос

Вулиці: вул. Шевченка, вул. Петефі, вул. Нова, вул. Лісна, вул. Миру, вул. В. Дудинського, вул. Молодіжна, вул. Садова (кол. Калініна), вул. Закарпатська (кол. Карла Маркса).

З вересня 2003 року щороку відзначаються Дні села.

Пам'ятки
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці[7]
  • Реформатська церква
  • Пам'ятник воїнам, загиблим у Другій світовій війні
  • Пам'ятник жертвам сталінського режиму
  • річка-канал Серне

Культура
  • сільський клуб
  • ЗОШ І-ІІ ст. № 1 з українською мовою навчання
  • ЗОШ І-ІІ ст. № 2 з угорською мовою навчання. Перша історична згадка у 1795 році, до 1944 року була школою реформатської церкви. З 1948 року стала державною школою.
  • дитячий садок


Туристичні місця


- В кінці ХІХ століття в околицях село, у дубовому лісі, знаходилася курганна група.

- В 1867 році на території села знайдено срібну монету імператора Антонія Пія.

- храм Покрови пр. богородиці. 1912.

- Реформатський храм

- Пам'ятник воїнам, загиблим у Другій світовій війні

- Пам'ятник жертвам сталінського режиму

- річка-канал Серне

Примітки
  1. Жнятинська сільська рада. Фотогалерея села Жнятино
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Жнятине
  3. Археологія та стародавня історія Мукачівського району
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  7. Прадідівська слава. Церква Покрови с. Жнятине


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.