Жовтозілля липке

Жовтозі́лля липке́[1], жовтозі́лля липу́че[2] (Senecio viscosus) — вид рослин з родини айстрових, поширений у західній і середній Європі, Туреччині, Вірменії та Грузії.

Жовтозілля липке
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Жовтозілля (Senecio)
Вид:
Жовтозілля липке (S. viscosus)
Біноміальна назва
Senecio viscosus

Опис

Однорічна трав'яниста рослина 15–50 см заввишки, щільно вкрита залозистими волосками. Листки перисто-роздільні, з довгастими зубчастими частками. Кошики в нещільній щиткоподібній волоті, дзвонові-циліндричні. Зовнішні листочкові обгортки в 2–3 рази коротші від внутрішніх і тільки біля верхівки пофарбовані. Сім'янки голі[2]. Листи черешкові; листові пластинки від оберненояйцеподібних до довгастих, 2–7 × 1.5–4 см; крайні поля хвилеподібні або зубчасті (дистальні листки сидячі, менші). Квіткових голів (1) 3–8 (30). Квіти жовті. 2n = 40. [3].

Поширення

Поширений у західній і середній Європі, Туреччині, Вірменії, Грузії; натуралізований у пд. Канаді, Сен-П'єр і Мікелоні, пн.-сх. США, Данії, Фінляндії, Ірландії, Норвегії, Швеції[4][5][6].

В Україні вид зростає в піщаних місцях; занесена рослина — в Закарпатській обл. (Ужгород, Чоп, Виноградів), на Правобережному Поліссі (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м Ірпінь; Бориспільський р-н, с. Бортничі, біля залізниці)[2].

Галерея
  • листок
  • стебло густо залозисте
  • квіткова голова
  • супліддя
  • плоди з папусами
  • плоди (сім'янки) майже голі
  • ілюстрація

Джерела
  1. Senecio viscosus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 344. (рос.)(укр.)
  3. Flora of North America. Процитовано 30.04.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 30.04.2019. Процитовано 30.04.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 30.04.2019. (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 29.04.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.