Жовтозілля

Квітки Senecio formosoides

Сім'янка Senecio magnificus

Ампельне сукулентне Senecio herreianus в кашпо

Senecio haworthii в Ботанічному саду Мюнхен-Німфенбург

Жовтозілля весняне (Senecio vernalis)

Назва Senecio походить від латинського слова senex, тобто старий, з натяком на сивуваті головки запушеного насіння — поширене анемохорне пристосування, подібне до кульбаби[6]. Серед народних та локальних назв «дідик»[2], «хрестовник»[7].

Одно-, дво- і багаторічні трави; ліани — іноді з довгим дерев'янистим стеблом; чагарнички і чагарники; невисокі дерева. Багато з них — звичайні в помірних поясах види щорічно дають велике число сім'янок (одна рослина до 40 000), що розносяться вітром. Листки чергові, різноманітні за формою, еліптичні до зворотно-яйцеподібних, розсічені, рідше цілісні. Квітки жовті, помаранчеві, пурпурові, фіолетові; крайові — язичкові, маточкові, серединні — трубчасті двостатеві, зібрані в кошики, листочки обгортки головним чином однорядні. Сік всіх видів жовтозілля отруйний і може вразити слизову оболонку.

Багато видів жовтозілля (близько 100) — сукулентні рослини. Це або листкові, або стеблові сукуленти, дуже різноманітні за габітусом.

Поширені від Арктики до тропіків, але головним чином в Південній Африці, Середземномор'ї і в помірних поясах Азії, Південної і Північної Америки. Серед жовтозілля є розеткові дерева (висотою до 7 м), що зростають в альпійському поясі гір Танзанії (Кіліманджаро) і Кенії.

Більшість сукулентних видів походить з різних районів Африки, включно з прилеглими островами (Мадагаскар, Канарські острови). Деякі з них зустрічаються в Південно-Західній Європі, на Аравійському півострові, в Мексиці.

Найпоширеніші види в Україні — жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris) і жовтозілля весняне (Senecio vernalis) — ростуть як бур'яни на засмічених місцях, на полях і між кущами по всій території країни. Поширеним також є жовтозілля Якова (Senecio jacobaea), але разом з іншими подібними видами жовтозілля зараз виділене в окремий рід Jacobaea (Якобея). Прйнята назва цього виду Jacobaea vulgaris (Якобея звичайна)[8].

Три види жовтозілля фігурують у Червоній книзі України 2009 року. Це жовтозілля карпатське (Senecio carpathicus), жовтозілля Бессера (Senecio besserianus — цей вид також занесений до Європейського Червоного списку[9].) і жовтозілля кримське (Senecio tauricus — ендемік Криму). Згідно новітньої систематики до роду Senecio належить лише останній вид. Жовтозілля карпатське в ранзі підвиду належить до роду Jacobaea (Jacobaea abrotanifolia subsp. carpathica (Herbich) B.Nord. & Greuter), а жовтозілля Бессера теж в ранзі підвиду належить до роду Tephroseris (Tephroseris integrifolia subsp. aurantiaca (Hoppe ex Willd.) B.Nord.).

Крім того, низка видів жовтозілля входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин деяких областей України[10]. Це, зокрема (в дужках надається українська назва, та за наявності біноміальна або триноміальна назва згідно сучасної систематики):

• Жовтозілля дніпровське (Senecio borysthenicus — синонім Jacobaea borysthenica (DC.) B.Nord. & Greuter[11]) — входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Одеської і Полтавської областей. Цей вид також занесений до Європейського Червоного списку[9].
• Жовтозілля болотне (Senecio paludosus — синонім Jacobaea paludosa (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb.[12]) — входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Львівської і Житомирської областей.
• Жовтозілля небагатолисте (Senecio paucifolius) — входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської області.
• Жовтозілля татарське (Senecio tataricus — синонім Jacobaea paludosa subsp. lanata (Holub) B.Nord. & Greuter[13]) — входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської і Запорізької областей.
• Жовтозілля чорноморське (Senecio euxinus — синонім Senecio leucanthemifolius subsp. vernalis (Waldst. & Kit.) Greuter[14]) — входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької області.
• Жовтозілля сарацинське (Senecio sarracenius — невизначена назва[15]) — входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Житомирської області.
• Жовтозілля надрічкове (Senecio fluviatilis — синонім Senecio nemorensis L.[16]) — входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Закарпатської області.
• Жовтозілля Швецова (Senecio schvetzovii — синонім Senecio macrophyllus M.Bieb.[17]) — входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Кіровоградської і Львівської областей.
• Жовтозілля дібровне (Senecio nemorensis) — входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Хмельницької області.
• Жовтозілля тіньове (Senecio umbrosus) — входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Чернівецької і Львівської областей.

14 видів Senecio занесені до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи[18]:

Часто вирощуються в оранжереях і кімнатах. Деякі види жовтозілля — злісні бур'яни, інші — лікарські рослини (містять сенеціонін, платифілін та інші). Надземні частини жовтозілля звичайного містять алкалоїди, мають кровотамуючі властивості, і їх вживають на лікування в гінекологічній практиці. Жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris) входить до Списку дикорослих корисних рослин України[19]. Воно застосовується в народній медицині. Жовтозілля весняне (Senecio vernalis) добре поїдається вівцями, задовільно — великою рогатою худобою. Жовтозілля Якова (Senecio jacobaea) задовільний медонос. Також застосовується в народній медицині і гомеопатії. З нього ж можна отримувати темно-зелену фарбу.

Світлолюбні рослини. Взимку їх утримують при температурі близько 15 °C, полив обмежений, але без повного висихання субстрату. З весни до осені поливають регулярно. Землесуміш — пухка, поживна. Розмножують насінням, стебловими, деякі види і листковими живцями.

Використовують у композиціях із сукулентів, деякі види — як ампельні рослини в підвісних кашпо.

Деякі види нерідко виділяють в особливі роди (цинерарія (Cineraria L.) та інші).

• Список родів родини айстрових

• Жовтозілля — Senecio L. // — К.: 1962. — Флора УРСР. 1962. — Т. 11.
• Шишкин Б. К., Род Senecio L. — Крестовник, в кн.: Флора СССР, т. 26, М. — Л., 1961. (рос.)
• Pruski, J.F. 2012. Compositae of Central America-I. The tussilaginoid genus Robinsonecio (Senecioneae), microcharacters, generic delimitation, and exclusion of senecioid Senecio cuchumatanensis. Phytoneuron 2012-38: 1-8.

• Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Биологический энциклопедический словарь. Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986.
• Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978 (рос.)
• Рой Маккалистер. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург: ООО "СЗКЭО"Кристалл", 2007. — 208с., ил. — ISBN 978-5-9603-0061-2 (рос.)
• Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7 (рос.)

• Жовтозілля // Енциклопедія рослин садових та кімнатних: Довідкове видання. — Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд» / уклад. Ануфрієва С. В.. — 2013. — С. 195. — 224 с.
• Жовтозілля (сенеціо) // Нова енциклопедія кімнатних рослин / Цвєткова М.. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 163. — ISBN 978-966-429-165-8.
• Senecio в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
• Senecio на сайті «Germplasm Resources Information Network (GRIN)» Міністерства сільського господарства США (англ.)
• Список видів Senecio в «Глобальній базі даних Складноцвітих» (англ. «Global Compositae Checklist») (англ.)
• Senecio на сайті «The Plant List» (англ.)
• Senecio в базі даних «Crop Wild Relative Information System» (англ.)
• Список видів Senecio на сайті Міжнародної ради ботанічних садів з охорони рослин (англ.)