Жовтозілля

Жовтозілля[1][2][3][4] (Senecio, L.)  рід багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих або айстрових (Asteraceae). Рід має космополітичне поширення й містить понад 1400 видів[5].

Жовтозілля
Типовий представник роду жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris L.)
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Айстрові (Asteroideae)
Надтриба: Senecionodae
Триба: Senecioneae
Підтриба: Senecioninae
Рід: Жовтозілля (Senecio)
L., 1753
Види

понад 1 500
Див. Список видів роду Жовтозілля

Синоніми

Cineraria L.
Othonna L.
Packera Á.Löve & D.Löve
Tephroseris (Rchb.) Rchb.

Вікісховище: Senecio

Назва

Квітки Senecio formosoides
Сім'янка Senecio magnificus
Ампельне сукулентне Senecio herreianus в кашпо
Senecio haworthii в Ботанічному саду Мюнхен-Німфенбург

Назва Senecio походить від латинського слова senex, тобто старий, з натяком на сивуваті головки запушеного насіння — поширене анемохорне пристосування, подібне до кульбаби[6]. Серед народних та локальних назв «дідик»[2], «хрестовник»[7].

Загальна біоморфологічна характеристика

Одно-, дво- і багаторічні трави; ліани — іноді з довгим дерев'янистим стеблом; чагарнички і чагарники; невисокі дерева. Багато з них — звичайні в помірних поясах види щорічно дають велике число сім'янок (одна рослина до 40 000), що розносяться вітром. Листки чергові, різноманітні за формою, еліптичні до зворотно-яйцеподібних, розсічені, рідше цілісні. Квітки жовті, помаранчеві, пурпурові, фіолетові; крайові — язичкові, маточкові, серединні — трубчасті двостатеві, зібрані в кошики, листочки обгортки головним чином однорядні. Сік всіх видів жовтозілля отруйний і може вразити слизову оболонку.

Багато видів жовтозілля (близько 100) сукулентні рослини. Це або листкові, або стеблові сукуленти, дуже різноманітні за габітусом.

Екологія, поширення

Поширені від Арктики до тропіків, але головним чином в Південній Африці, Середземномор'ї і в помірних поясах Азії, Південної і Північної Америки. Серед жовтозілля є розеткові дерева (висотою до 7 м), що зростають в альпійському поясі гір Танзанії (Кіліманджаро) і Кенії.

Більшість сукулентних видів походить з різних районів Африки, включно з прилеглими островами (Мадагаскар, Канарські острови). Деякі з них зустрічаються в Південно-Західній Європі, на Аравійському півострові, в Мексиці.

Жовтозілля в Україні

Найпоширеніші види в Україні жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris) і жовтозілля весняне (Senecio vernalis) — ростуть як бур'яни на засмічених місцях, на полях і між кущами по всій території країни. Поширеним також є жовтозілля Якова (Senecio jacobaea), але разом з іншими подібними видами жовтозілля зараз виділене в окремий рід Jacobaea (Якобея). Прйнята назва цього виду Jacobaea vulgaris (Якобея звичайна)[8].

Три види жовтозілля фігурують у Червоній книзі України 2009 року. Це жовтозілля карпатське (Senecio carpathicus), жовтозілля Бессера (Senecio besserianus — цей вид також занесений до Європейського Червоного списку[9].) і жовтозілля кримське (Senecio tauricus ендемік Криму). Згідно новітньої систематики до роду Senecio належить лише останній вид. Жовтозілля карпатське в ранзі підвиду належить до роду Jacobaea (Jacobaea abrotanifolia subsp. carpathica (Herbich) B.Nord. & Greuter), а жовтозілля Бессера теж в ранзі підвиду належить до роду Tephroseris (Tephroseris integrifolia subsp. aurantiaca (Hoppe ex Willd.) B.Nord.).

Крім того, низка видів жовтозілля входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин деяких областей України[10]. Це, зокрема (в дужках надається українська назва, та за наявності біноміальна або триноміальна назва згідно сучасної систематики):

Охоронні заходи

14 видів Senecio занесені до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи[18]:

  1. Senecio alboranicus
  2. Senecio antisanae
  3. Senecio aquaticus
  4. Senecio arborescens
  5. Senecio caespitosus
  6. Senecio elodes
  7. Senecio iscoensis
  8. Senecio lamarckianus
  9. Senecio leucopeplus
  10. Senecio littoralis
  11. Senecio morotonensis
  12. Senecio navugabensis
  13. Senecio vaginatus
  14. Senecio wightii

Практичне використання

Часто вирощуються в оранжереях і кімнатах. Деякі види жовтозілля — злісні бур'яни, інші лікарські рослини (містять сенеціонін, платифілін та інші). Надземні частини жовтозілля звичайного містять алкалоїди, мають кровотамуючі властивості, і їх вживають на лікування в гінекологічній практиці. Жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris) входить до Списку дикорослих корисних рослин України[19]. Воно застосовується в народній медицині. Жовтозілля весняне (Senecio vernalis) добре поїдається вівцями, задовільно великою рогатою худобою. Жовтозілля Якова (Senecio jacobaea) задовільний медонос. Також застосовується в народній медицині і гомеопатії. З нього ж можна отримувати темно-зелену фарбу.

Утримання в культурі

Світлолюбні рослини. Взимку їх утримують при температурі близько 15 °C, полив обмежений, але без повного висихання субстрату. З весни до осені поливають регулярно. Землесуміш — пухка, поживна. Розмножують насінням, стебловими, деякі види і листковими живцями.

Використовують у композиціях із сукулентів, деякі види — як ампельні рослини в підвісних кашпо.

Історія досліджень та систематика

Деякі види нерідко виділяють в особливі роди (цинерарія (Cineraria L.) та інші).

Див. також

Примітки

  1. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  2. Senecio // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Словник української мови в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 541.
  4. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. 2-ге вид. К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  5. POWO
  6. Senecio medley-woodii Hutch. // Isabel Johnson. KwaZulu-Natal National Botanical Garden (укр. Національний ботанічний сад Квазулу-Наталя) (англ.)
  7. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. ISBN 966-7015-28-9.
  8. Senecio jacobaea на сайті «The Plant List» (англ.)
  9. Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine. Види судинних рослин флори України, занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991) на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України
  10. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. [[Андрієнко Тетяна Леонідівна|Т. Л. Андрієнко]], канд. біол. наук [[Перегрим Микита Миколайович|М. М. Перегрим]]. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 19 червня 2014.
  11. Senecio borysthenicus на сайті «The Plant List» (англ.)
  12. Senecio paludosus на сайті «The Plant List» (англ.)
  13. Senecio tataricus на сайті «The Plant List» (англ.)
  14. Senecio euxinus на сайті «The Plant List» (англ.)
  15. Senecio sarracenius на сайті «The Plant List» (англ.)
  16. Senecio fluviatilis на сайті «The Plant List» (англ.)
  17. Senecio schvetzovii на сайті «The Plant List» (англ.)
  18. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи
  19. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.), (укр.)

Література

  • Жовтозілля — Senecio L. // — К.: 1962. Флора УРСР. 1962. — Т. 11.
  • Шишкин Б. К., Род Senecio L. — Крестовник, в кн.: Флора СССР, т. 26, М. — Л., 1961. (рос.)
  • Pruski, J.F. 2012. Compositae of Central America-I. The tussilaginoid genus Robinsonecio (Senecioneae), microcharacters, generic delimitation, and exclusion of senecioid Senecio cuchumatanensis. Phytoneuron 2012-38: 1-8.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.