Жозеф-Франсуа Мішо

Жозеф-Франсуа Мішо (фр. Joseph-François Michaud; 1767—1839) — французький історик родом з Савої.

Жозеф-Франсуа Мішо
фр. Joseph François Michaud
фр. Joseph-François Michaud
Народився 19 червня 1767(1767-06-19)[1][2][…]
Альбан[3]
Помер 30 вересня 1839(1839-09-30)[1][2][…] (72 роки)
Пассі, Сена, Франція
Поховання
Країна  Франція
Діяльність політик, журналіст, історик, памфлетист, письменник
Посада депутат Національної асамблеї Франції і seat 29 of the Académie françaised
Членство Французька академія, Академія надписів та красного письменства і Académie des sciences, belles-lettres et arts de Savoied
Брати, сестри Louis Gabriel Michaudd
Нагороди

Роботи у Вікіджерелах
 Жозеф-Франсуа Мішо у Вікісховищі

Навчався в Бурк-ан-Бресі. У 1791 році переселився до Парижа, де в журналі «La Quotidienne» так енергійно заступався за короля і королівську владу, що в 1795 році був заарештований і засуджений до смерті. Він втік до Швейцарії, де написав сатиричну поему «Le printemps d'un proscrit» (Париж, 1804; дод. вид., 1827).

Після перевороту 18 брюмера знову жив в Парижі, займаючись, головним чином, історичними роботами. Плодом їх були: «Histoire des progrès et de la chute de l'empire de Mysore» (Париж, 1801), «Histoire des croisades» («Історія хрестових походів», Париж, 1812—1822; нова переробка Huillard-Bréholles'a, 1856) і «Bibliothèque des croisades» («Бібліотека хрестових походів», Париж, 1822; 2 вид., 1829), з витягами з історичних джерел.
Його «Biographie moderne, ou dictionnaire des hommes qui se sont fait un nom eu Europe depuis 1789» (Париж, 1806) була конфіскована наполеонівською поліцією.

Спрямована проти Наполеона «Histoire des quinze semaines ou le dernier règne de Bonaparte» (Париж, 1815) в короткий час витримала 27 видань. У 1813 році Мішо був обраний членом Французької академії, а в 1815 році — депутатом в «Chambre introuvable». Він отримав також місце королівського читця, але позбувся його за протести проти обмежень свободи друку, підготовлених міністерством Віллеля.

Зробивши подорож до Сирії і Єгипет для збирання додаткових матеріалів з історії хрестових походів, він видав «Correspondance de l'Orient» («Листи зі Сходу», Париж, 1833-35). Разом з Пужула він видавав «Collection des mémoires pour servir à l'histoire de France depuis le XII siècle» (1836—1839, I—XXXII).

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.