Жозеф Совер
Жозе́ф Сове́р (фр. Joseph Sauveur; 24 березня 1653, Ла-Флеш — 9 липня 1716, Париж) — французький математик і акустик, основоположник музичної акустики.
| Жозеф Совер | |
|---|---|
| фр. Joseph Sauveur | |
| Народився |
24 березня 1653[1][2][…] Ла-Флеш |
| Помер |
9 липня 1716[1][2][…] (63 роки) Париж, Королівство Франція[1] |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | фізик, музикознавець, теоретик музики, професор, математик |
| Alma mater | Національне військове училище |
| Галузь | математика і акустика |
| Заклад | Колеж де Франс[3] |
| Звання | професор |
| Членство | Французька академія наук |
 Жозеф Совер у Вікісховищі | |
Біографічні дані
Народився у сім'ї провінційного нотаріуса. Від народження Совер мав вади слуху і до семи років не говорив[4]. Ще в дитинстві проявив талант до математики. Базову освіту здобув у єзуїтському коледжі Генріха Великого у місті Ла-Флеш. Його дядько погодився фінансувати навчання в Парижі, куди той 1670 року перебрався і де вивчав математику, фізику, анатомію та ботаніку. До 1680 року він був домашнім улюбленцем при дворі короля Людовика XIV, де він читав курси анатомії придворним і розраховував для них шанси у картярській грі під назвою «бассет».
У 1681 році став асистентом французького фізика-гідравліка Едма Маріотта. Під його керівництвом він провів розрахунки до проєкту водопроводу для маєтку Шантії Людовика II Бурбона-Конде. Якраз тоді почав проводити досліди в галузі слухових явищ. З 1686 року обійняв посаду завідувача кафедри математики у Королівському колегіумі.
У 1696 році він став членом Французької академії наук, у 1703 — екзаменатором в Інженерному корпусі.
4 березня 1699 Совер був оголошений «пенсіонером-ветераном» (фр. pensioned veteran) Академії. Він помер у 1716 році.
Наукові здобутки
Вважається, що він увів термін «акустика», як похідний від давньогрецького слова ακουστός, що означає «здатний бути почутим». Вивчав явище підсилення звуку, запропонував спосіб визначення частоти коливань звуку і першим провів розрахунок довжини звукової хвилі, проводив дослідження коливань струни, першим пояснив феномен обертонів, ґрунтуючись на дослідженнях Марена Мерсенна. Увів поняття «основний тон» при вивченні принципів гармонії і гри на органі[5]. Першим визначив межі чутності звуку.
Праці
- Sur la détermination d'un son fixe. in: Histoire de l'Académie Royale des sciences 1700
- Principes d'acoustique et de musique, ou système général des intervalles des sons. in: Mémoires de l'Académie Royale des sciences 1701 ici
- Application des sons harmoniques à la composition des jeux d'orgues. in: Mémoires… 1702
- Méthode générale pour former des systèmes tempéré de musique, et du choix de celui qu'on doit suivre. in: Mémoires… 1707
- Table générale des systèmes tempérés de musique. in: Mémoires… 1711
- Rapports des sons des cordes d'instruments de musique, aux flêches des cordes; et nouvelles déterminations de sons fixes. in: Mémoires… 1713
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11879471X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Список професорів Колеж де Франс
- Jacques Chailley Expliquer l'harmonie ?, Editions Rencontre, 1967 ISBN 2-7384-3964-0, Edition L'Harmattan, collection Les Introuvables, 2006, p. 46
- Музыкальная энциклопедия, 1978, с. 123.
Джерела
- Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Келдыш Ю. В. — М. : Советская энциклопедия, 1978. — Т. 4. — С. 123.
- Храмов Ю. А. Савёр Жозеф (Sauveur Joseph) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 240. — 400 с.
Посилання
- B. Le Bovier de Fontenelle. Éloge de Joseph Sauveur // Histoire de l'Académie Royale des sciences. — 1716. — С. 79-87.