Жозе Аугушту ді Алмейда
Жозе Аугушту Пінту ді Алмейда (порт. José Augusto Pinto de Almeida; нар. 13 квітня 1937, Баррейру, Португалія) — португальський футболіст та тренер, виступав на позиції вінґера. Габріель Ханот назвав його «Португальським Гаррінчею»[2]
Жозе Аугушту | ||||||||||||||
Жозе Аугушту у складі «Бенфіки» (1965) | ||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Жозе Аугушту Пінту ді Алмейда | |||||||||||||
Народження | 13 квітня 1937[1] (84 роки) | |||||||||||||
Баррейру | ||||||||||||||
Зріст | 178 см | |||||||||||||
Громадянство | Португалія | |||||||||||||
Позиція | вінґер | |||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||
Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||
1951—1955 | «Баррейренсі» | |||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||
Роки | Збірна | Ігри (голи) | ||||||||||||
1955 1958 1958—1968 1958 |
Португалія U-18 Португалія Б Португалія Португалія U-23 |
2 (0) 1 (0) 45 (9) 1 (0) | ||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||
1970 1971—1973 1973—1975 1976—1978 1978—1980 1980—1987 1987—1989 1989—1990 1992—1993 1994—1995 1996—1997 2004—2007 |
«Бенфіка» Португалія «Віторія» (С) «Портімоненсі» «Баррейренсі» Португалія (юн./U-21) «Фаренсе» «Пенафієл» «Амора» «КД Логроньєс» «Алверка» «Каукаб» (Марракеш) ФЮС (Рабат) Португалія |
|||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||
Клубна кар'єра
Народився в Баррейру, округ Сетубал. Футбольну кар'єру розпочав у команді рідного міста «Баррейренсі», у футболці якої провів чотири сезони у Прімейра-Лізі. Влітку 1959 року перейшов до «Бенфіки», де грав разом з легендарними футболістами атакувального плану Маріу Колуна, Еусебіу, Антоніу Сімойнш та Жозе Агушту Торріш[3]. Разом з партнерами по команді двічі вигравав Кубок Європи, у 1961 та 1962 років, окрім цього в 1960-х років ще тричі ставав фіналістом вище вказаного турніру; у сезоні 1960/61 років продемонстрував найкращу результативність у власній кар'єрі, відзначився 24-а голами в 25-и матчах, допомігши команді виграти чемпіонський титул. У футболці «Бенфіки» зіграв 369 матчів (у всіх змаганнях), в яких відзначився 174-а голами. Здобув 13 трофеїв, у тому числі 8 разів ставав переможцем Прімейра-Ліги, а також двічі — Кубку європейських чемпіонів[4].
По завершенні сезону 1969/70 років 32-річний Жозе завершив кар'єру футболіста, окрім цього у 1970 році виконував обов'язки головного тренера «Бенфіки», яку привіві до срібних нагород португальського чемпіонату (пропустивши вперед лише «Спортінгу» (Лісабон)). По завершенні кар'єри гравця тренував декілька португальських клубів, у тому числі й представників вищого дивізіону «Фаренсе» та «Пенафієл».
У сезоні 1994/95 років вперше виїхав за кордон, де став одним з 5-и тренерів, які тренували «КД Логроньєс». Проте команда вилетіла з Ла-Ліги, набравши при цьому 13 очок (найменша кількість набраних очок в історії турніру)[5].
Кар'єра в збірній
У футболці національної збірної Португалії дебютував 7 травня 1958 року в програному (1:2) товариському поєдинку проти Англії. Протягом десяти років у складі збірної зіграв ще 44 матчі, в яких відзначився 9-а голами.
Учасник чемпіонату світу 1966 року, в складі збірної Португалії зіграв у всіх матчах групового етапу та в 3-х поєдинках плей-оф, двічі в 1/8 фіналу проти Угорщини (3:1, в першому з яких — зі стартових хвилин), а також в одному поєдинку 1/4 фіналу проти Північної Кореї (5:3).
На посаді головного тренера збірної взяв участь у двох турнірах, спочатку вивів Португалію до фіналу Кубку незалежності Бразилії, а потім у невдалій кваліфікації чемпіонату світу 1974 року. У 1980-х роках працював головним тренером юнацьких збірних Португалії, де допомагав набиратися досвіду Карлушу Кейрошу, окрім цього працював асистентом молодіжної збірної Португалії у фінальній частині чемпіонату Європи 1984 року.
З 2004 по 2007 рік Жозе Аугушту тренував жіночу збірну Португалії[6].
Статистика виступів
Клубна
Клуб | Сезон | Ліга | Кубок Португалії |
Єврокубки[7] | Прочие[8] | Загалом | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | ||
«Баррейренсі» | 1955/56 | 21 | 9 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 21 | 9 |
1956/57 | 25 | 12 | 2 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 27 | 14 | |
1957/58 | 26 | 11 | 1+ | 1+ | 0 | 0 | 0 | 0 | 27+ | 12+ | |
1958/59 | 26 | 16 | ? | ? | 0 | 0 | 0 | 0 | ? | ? | |
Загалом | 98 | 48 | 3+ | 3+ | 0 | 0 | 0 | 0 | 101+ | 51+ | |
«Бенфіка» | 1959/60 | 26 | 19 | 9 | 7 | 0 | 0 | 2 | 0 | 37 | 26 |
1960/61 | 25 | 24 | 1 | 0 | 9 | 7 | 0 | 0 | 35 | 31 | |
1961/62 | 23 | 13 | 6 | 2 | 7 | 4 | 4 | 0 | 40 | 19 | |
1962/63 | 24 | 9 | 6 | 2 | 7 | 1 | 4 | 0 | 40 | 12 | |
1963/64 | 25 | 11 | 8 | 14 | 3 | 0 | 2 | 0 | 38 | 25 | |
1964/65 | 23 | 10 | 7 | 3 | 9 | 5 | 2 | 1 | 41 | 19 | |
1965/66 | 24 | 10 | 3 | 0 | 5 | 4 | 0 | 0 | 32 | 14 | |
1966/67 | 23 | 9 | 4 | 2 | 4 | 1 | 0 | 0 | 31 | 12 | |
1967/68 | 25 | 4 | 6 | 5 | 9 | 1 | 0 | 0 | 40 | 10 | |
1968/69 | 23 | 5 | 8 | 2 | 5 | 2 | 0 | 0 | 36 | 9 | |
1969/70 | 5 | 0 | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 | 7 | 0 | |
Загалом | 246 | 114 | 58 | 37 | 60 | 25 | 13 | 1 | 377 | 177 | |
Усього за кар'єру | 344 | 162 | 61+ | 40+ | 60 | 25 | 13 | 1 | 478+ | 228+ |
Досягнення
Як гравця
- «Бенфіка»
- Прімейра-Ліга
- Чемпіон (8): 1959/60, 1960/61, 1962/63, 1963/64, 1964/65, 1966/67, 1967/68, 1968/69[9]
- Кубок Португалії
- Володар (3): 1961/62, 1963/64, 1968/69[10]
- Суперкубок Португалії
- Володар (3)[10]
- Фіналіст (2): 1961[11], 1962
Міжнародні
- Чемпіонат світу
- Бронзовий призер (1): 1966
Як тренера
- «Бенфіка»
- * Кубок Португалії
- Володар (1): 1969/70
- Португалія
- Кубок незалежності Бразилії
- Фіналіст (1)
Індивідуальні
- Світова XI за версією видання World Soccer: 1964, 1965[12]
Примітки
- Transfermarkt.de — 2000.
- José Augusto. «O Guttmann era cá uma peça» (порт.)
- Golos: Benfica corre para a história. Correio da Manhã (Portuguese). 3 жовтня 2009. Процитовано 23 жовтня 2018.
- Malheiro, João (July 2006). Memorial Benfica 100 Glórias [Benfica Memorial, 100 glories] (Portuguese) (вид. Third). QuidNovi. с. 86–87. ISBN 978-972-8998-26-4.
- Colocarse en puestos de descenso o promoción, pasaporte hacia el paro [Relegation or play-off standings, ticket to unemployment]. ABC (Spanish). 29 грудня 1994. Процитовано 25 червня 2014.
- Futebol feminino: José Augusto seleccionador [Women's football: José Augusto manager]. Record (Portuguese). 21 липня 2004. Процитовано 23 жовтня 2018.
- Кубок європейських чемпіонів, Кубок ярмарків.
- Міжконтинентальний кубок, Кубок пошани.
- Especial 'Tetra'. Mística (Portuguese) (33) (Portugal: Impresa Publishing). April–June 2017: 74. ISSN 3846-0823.
- Bicampeões para a história [Back-to-back champions for the ages]. Visão (порт.) (Portugal: Impresa Publishing). May 2015: 48. ISSN 0872-3540.
- Intercontinental Cup 1961. FIFA. 7 травня 2007. Процитовано 25 вересня 2019.
- Eric Batty's World XI – The Sixties. Beyond the Last Man. 29 квітня 2013. Процитовано 26 листопада 2015.
Посилання
- Жозе Аугушту ді Алмейда на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Жозе Аугушту ді Алмейда на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Жозе Аугушту ді Алмейда на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Жозе Аугушту ді Алмейда на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
- Профіль гравця на сайті soccerpunter.com
- Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
- Профіль гравця на сайті worldfootball.net
- Профіль гравця на сайті eu-football.info
- Профіль гравця на сайті foradejogo.net
- Профіль тренера на сайті transfermarkt.com
- Профіль тренера на сайті foradejogo.net