Жозе Режіо

Жозе́ Ре́жіо (ім'я прі народженні Жозе́ Марія дуж Рейш Перейра, порт. José Régio, José Maria dos Reis Pereira; *17 вересня 1901(19010917), Віла-ду-Конді — 22 грудня 1969, там же) — португальський письменник, поет і драматург; визначний представник другої хвилі португальського модернізму.

Жозе Режіо
Народився 17 вересня 1901(1901-09-17)[1][2][3]
Віла-ду-Конде, Порту, Португалія
Помер 22 грудня 1969(1969-12-22)[1][2][3] (68 років)
Віла-ду-Конде, Порту, Португалія
·гострий інфаркт міокарда
Країна  Португалія
Діяльність поет, автор, письменник
Alma mater Коїмбрський університет
Мова творів португальська[1]
Конфесія Католицька церква
Брати, сестри Júlio Maria dos Reis Pereirad
Автограф
Сайт: regio.pt
 Жозе Режіо у Вікісховищі

Біографія
Перше число часопису Presença

У 1925 році закінчив навчання в універистеті Коїмбри. Його дисертація, опублікована 1941 року під назвою «Мала історія сучасної португальської поезії», де вперше вповні було представлено творчість Фернандо Пессоа і Маріо де Са-Карнейру, набула розголосу й популярності.

Починаючи від 1927 року виступав на батьківщині й у Франції з лекціями про португальський модернізм. Є одним із засновників впливового літературно-мистецького часопису Presença («Наявність», 1927—1940, вийшло 54 числа).

Більшу частину життя (1928—1967) провів у Порталегрі. Був пристрасним колекціонером творів мистецтва.

Помер від інфаркту. У 1971 році в Порталегрі був відкритий музей Жозе Режіо.

Бібліографія
Поезія
  • 1925 — Вірші Бога та диявола / Poemas de Deus e do Diabo
  • 1929 — Біографія / Biografia
  • 1935 — Божі перехоестя / As Encruzilhadas de Deus
  • 1945 — Фаду / Fado (1941), Mas Deus é Grande
  • 1954 — Рана в боку / A Chaga do Lado
  • 1961 — Син людський / Filho do Homem
  • 1968 — Перервана ода / Cântico Suspenso
  • 1970 — Легка музика / Música Ligeira
  • 1971 — Вечірні збори / Colheita da Tarde
Художні твори
  • 1934 — Гра у піжмурки / Jogo da Cabra-Cega
  • 1941 — Довгі прогулянки по неділях / Davam Grandes Passeios aos Domingos
  • 1942 — Принц з віслючими вухами / O Príncipe com Orelhas de Burro (екранізація, 1980і)
  • 1945—1966 — Старий дім / A Velha Casa
  • 1946 — Жіночі історії / Histórias de Mulheres (частково екранізовано, 1986)
  • 1962 — Є ще світи / Há Mais Mundos
Есеї
  • 1936 — Критика і критиковані / Críticas e Criticados
  • 1938 — Антоніо Ботто і кохання / António Botto e o Amor
  • 1940 — У напрямку до художнього вираження / Em Torno da Expressão Artística
  • 1952 — Течії та особистості у сучасній португальський поезії / As Correntes e as Individualidades na Moderna Poesia Portuguesa
  • 1964 — Есеї критиччної інтерпретації / Ensaios de Interpretação Crítica
  • 1967 — Три есеї про мистецтво / Três Ensaios sobre Arte
  • 1977 — Сторінки доктрини і критики Presença / Páginas de Doutrina e Crítica da Presença
Драматургія
  • 1940 — Яків і янгол / Jacob e o Anjo
  • 1947 — Бенільда, або Богоматіь / Benilde ou a Virgem-Mãe (екранізація Мануела де Олівейрм, 1975 і 1991)
  • 1949 — Король Себастьян / El-Rei Sebastião (екранізація Мануела де Олівейри, 2004)
  • 1954 — Порятунок світу / A Salvação do Mundo
  • 1957 — Три одноактні п'єси / Três Peças em Um Acto

Визнання

Премія популярної газети Diário de Notícias (1966). Національна поетична премія (1970, посмертно). За декількома його творами Мануел де Олівейра зняв кінострічки.

У 1965 році Амалія Родрігеш записала на диск «Португальське фаду» Жозе Режіо (музика Алайна Олмана). Це фаду з першої книги Режіо написане у відповідності з його давніми традиціями.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Енциклопедія Брокгауз

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.