Жорж Дюамель

Жорж Дюаме́ль (фр. Georges Duhamel, 30 червня 1884 13 квітня 1966) — французький прозаїк, поет, драматург, літературний критик, лауреат Гонкурівської премії (1918), член Французької Академії (1935).

Жорж Дюамель
Georges Duhamel
Псевдо Denis Thévenin[1]
Народився 30 червня 1884(1884-06-30)
Париж
Помер 13 квітня 1966(1966-04-13) (81 рік)
Вальмондуа
Поховання Cemetery of Valmondoisd
Громадянство  Франція
Діяльність письменник
Alma mater Lycée Buffond
Мова творів французька
Жанр оповідання і роман
Magnum opus Civilization: 1914-1917d і Chronicle of Pasquierd
Членство Французька академія, Академія моральних і політичних наук, Паризька медична академія і Абатство[2]
Батько Pierre-Émile Duhameld
У шлюбі з Blanche Albaned
Діти Antoine Duhameld, Bernard Duhameld і Jean Duhameld
Автограф
Нагороди Гонкурівська премія

 Жорж Дюамель у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народився 30 червня 1884 в Парижі. Як син аптекаря Дюамель вирішив спершу вивчати медицину, та згодом зрозумів, що для нього важливіше література. Разом з Жулем Роменом, Жоржем Шенев'єром, Шарлем Вільдраком та П'єром Жан Жувом він заснував групу «Абатство», що стала важливим осередком унанімізму, літературної течії, яка виникла на противагу до символізму й закидала йому відірваність від життя та аполітичність. ПІд час Першої світової війни був військовим лікарем.

Збірки оповідань Дюамеля «Житія мучеників»: 1914—1916 і «Цивілізація» 1914—1917 (удостоєна Гонкурівської премії) написана за особистими враженнями війни.

Співчуттям до людей пройняті роман «Покинуті» (1921) і п'ять романів з циклу «Життя й пригоди Салавена» (1920—1932). Твір «Хроніка родини Паск'є» (1933—1944) складає цикл з десяти окремих романів. Дюамель був пристрасним мандрівником, про що свідчить написання творів «Подорож до Москви» (1927) і розповідь про Америку «Сцени майбутнього життя» (1930). Починаючи з 1944 року він писав книги спогадів, які вийшли під загальною назвою «Моє життя при світлі дня» (1944—1953).

Жорж Дюамель помер 13 квітня 1966 у Вальмондуа.

Твори

  • Des légendes, des batailles, Поезія, 1907
  • L'homme en tête, Поезія, 1909
  • Selon ma loi, Поезія, 1910
  • La lumière, П'єса, 1911
  • Compagnons, Поезія, 1912
  • Dans l'ombre des statues, П'єса, 1912
  • Le combat, П'єса, 1913
  • Paul Claudel, 1913
  • Les Poètes et la poésie, 1914
  • Le cafard, П'єса, 1916
  • Vie des martyrs, оповідання, 1917
  • Civilisation, Роман, 1918 (Гонкурівська премія)
  • La Possession du monde, 1919
  • Entretiens dans le tumulte, 1919
  • Elégies, Поезія, 1920
  • Vie et aventures de Salavin, Романи; 1920—1932:
    • I. Confession de minuit, 1920
    • II. Deux hommes, 1924
    • III. Journal de Salavin, 1927
    • IV. Le Club des Lyonnais, 1929
    • V. Tel qu'en lui même …, 1932
  • Les Hommes abandonnés, 1921
  • L'œuvre de athlètes, П'єса, 1920
  • Lapointe et Ropiteau, 1921
  • Quand vous voudrez, П'єса, 1921
  • Les plaisirs et les Jeux, 1922
  • Anthologie de la poèsie lyrique française, Поезія, 1923
  • Le prince Jaffar, оповідання, 1924
  • Les voix du vieux monde, mis en musique par Albert Doyen, Поезія, 1925
  • Essai sur le roman, 1925
  • Suite Hollandaise, 1925
  • Délibérations, 1925
  • La Pierre d'Horeb, 1926
  • Lettres au Patagon, 1926
  • Essai sur une renaissance dramatique, 1926
  • Le Voyage de Moscou, 1927
  • Memorial cauchois, 1927
  • Images de la Grèce, 1928
  • Les sept dernières plaies, 1928
  • La nuit d'orage, Роман, 1928
  • Scènes de la vie future, 1930
  • Géographie cordiale de l'Europe, 1931
  • Les jumeaux de Vallangoujard, 1931
  • Querelles de famille, 1932
  • L'Humaniste et l'automate, 1933
  • Chronique des Pasquier, Романи, 1933—1945:
    • I. Le notaire du Havre
    • II. Le jardin des bêtes sauvages
    • III.Vue de la terre promise
    • IV. La nuit de la Saint Jean
    • V. Le désert de Bièvre
    • VI. Les Maîtres
    • VII. Cécile parmi nous
    • VIII. Le combat contre les ombres
    • IX. Suzanne et les jeunes hommes
    • X. La passion de Joseph Pasquier
  • Discours aux nuages, 1934
  • Remarques sur les mémoires imaginaires, 1934
  • Fables de mon Jardin, 1936
  • Défense des Lettres, 1937
  • Deux Patrons (Erasme, Cervantes), 1937
  • Esquisse pour un portrait du chirurgien moderne, 1938
  • Au chevet de la civilisation, 1938
  • Le Dernier Voyage de Candide, 1938
  • Mémorial de la guerre blanche 1938, Paris 1939
  • Positions Françaises, 1940
  • Finlande, 1940
  • Lieu d'asile, 1940
  • Confessions sans pénitence, 1941
  • Chronique des Saisons amères, 1944
  • La Musique consolatrice, Есе, 1944
  • Paroles de médecin, 1944
  • Images de notre délivrance, 1944
  • Lumières sur ma vie, спогади, 1944-53:
    • I. Inventaire de l'abime
    • II. Biographie de mes fântômes
    • III. Le temps de la recherche
    • IV. La pesée des Ames
    • V. Les éspoirs et les épreuves
  • Twinka, 1945
  • Souvenirs de la vie du Paradis, 1946
  • Visages, 1946
  • Homère au XXe siècle, 1947
  • Semailles au vent, 1947
  • Entretien au bord du fleuve, 1947
  • Tribulations de l'espérance, 1947
  • Consultation aux pays d'Islam, 1947
  • Semaille au vent, 1947
  • Fables de mon jardin
  • Le bestiaire et l'herbier, 1948
  • Hollande, 1949
  • Le voyage de Patrice Périot, Роман, 1950,
  • Cri des profondeurs, Роман, 1951,
  • Chronique de Paris au temps de Pasquier, 1951
  • Vues sur Rimbaud, 1952
  • Manuel du protestataire, 1952
  • Les Voyageurs de l'Espérance, 1953
  • Le Japon entre la tradition et l'avenir, 1953
  • Refuges de la lecture, 1954
  • La Turquie, nouvelle puissance d'Occident, 1954
  • L'Archange de l'Aventure, 1955
  • Croisade contre le cancer, 1955
  • Les Compagnons de l'Apocalypse, 1956
  • Pages de mon journal intime, 1956
  • Israël, clef de l'Orient, 1957
  • Problèmes de l'heure, 1957
  • Le Complexe de Théophile, Роман, 1958
  • Travail, ô mon seul repos, 1959
  • Nouvelles du sombre empire, 1960
  • Problèmes de civilisation, 1961
  • Traité du départ, 1961

Українські переклади

Українською поезії Дюамеля перекладали Микола Зеров, Микола Терещенко та ін. «Лист про вчених» з «Листів до Патагонця» переклав Валер'ян Підмогильний.

Примітки

Література

  • Collectif d'auteurs, Georges Duhamel (1884—1966), Paris, Mercure de France, coll. " Ivoire ", 1967 (OCLC 489733965).
  • Arlette Lafay, La Sagesse de Georges Duhamel, éditions Minard, Paris, 1984, (ISBN 9782852100220).
  • Jacques Bréhant, Georges Duhamel, chantre de la musique, bulletin de l'Académie nationale de médecine no 169-3, 1985
  • Jean-Jacques Hueber, Entretiens d'humanistes: correspondance de Charles Nicolle et Georges Duhamel, 1922—1936, éditions de l'Académie des sciences, belles-lettres et arts de Rouen, 1996, (ISBN 9782853510073).
  • Jean-Jacques Hueber, Correspondance François Mauriac — Georges Duhamel (1919—1966), Paris, éditions Klincksieck, 1997 (ISBN 9782252031315).
  • Françoise Danset, Paul Maunoury, Arlette Lafay, Georges Duhamel parmi nous, édition du Valhermeil, 2000 (ISBN 2-913328-17-2).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.