Шарль Вільдрак

Шарль Вільдрак ( фр. Charles Vildrac Charles Vildrac, справжнє прізвище Мессаже, фр. Messager Messager; 22 листопада 1882 року, Париж, - 25 червня 1971 року, Сен-Тропе ) — французький поет, один з засновників літературного товариства «Абатство». Також дитячий письменник, драматург, та автор мандрівних есеїв. До часів Голодомору в Україні — совєтофіл.

Шарль Вільдрак
фр. Charles Vildrac
Народився 22 листопада 1882(1882-11-22)[1][2][…]
Париж, Франція[3]
Помер 25 червня 1971(1971-06-25)[1][2][…] (88 років)
Сен-Тропе
Поховання Cemetery of Saint-Tropezd[4]
Країна  Франція[5]
Діяльність поет, драматург, дитячий письменник, письменник
Мова творів французька[1]
Magnum opus L'Indigentd
Членство Абатство[6]
Нагороди
 Шарль Вільдрак у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Творчість

Творчість Вільдрака насичена емоційним барвами і вірою в гуманістичні ідеали. Критики писали, що його вірші - це повернення до істинної простоти повсякденності на противагу штучності поетичних шукань попередніх поколінь. Як поет, Вільдрак долучився до конструкції «поезії буднів»; одним із найкращих зразків такої поезії - збірка Вільдрака «Livre d'amour» (1910).

Разом із членами «Абатства» — Рене Аркосом та Жоржем Дюамелем, - Вільдрак належить до митців, що відкидали домінування естетизму у французькій літературі останніх двох десятиліть XIX століття.

Загальне естетичне завдання Вільдрака - стерти межу між повсякденною та поетичною мовами.

У роки війни 1914-1918 Вільдрак, як і вся його поетична група, болісно рефлексував на реалії війни так ,що лівацька пропаганда приписувала йому крайній пацифізм («Chants du désesperé», 1914-1920). Його вірші у ці роки - це, скоріше, «пісні зневіреної», людини, що на власні очі бачила потворні лики війни.

Вільдрак підписував також ліберальні декларації і протести, а згодом брав участь у комуністичній групі Барбюса «Clarté» - прийнамні у перший період її існування ( 1919), але відійшов від неї, коли вона стала промосковською. Його творчість активно популяризували московити, зокрема комуніст Луначарський, а вже у 1990-их на Московщині вийшла 4-томна збірка його творів. Але насправді, творчість Вільдрака не мала нічого спільного з демагогічними міркуваннями про завдання поезії вульгарної комуністичної критики.

Драматургія Вільдрака відома твором " Le Paquebot Tenacity "(1920), в основі сюжету якого є доля двох відставних солдатів - французьких емігрантів до Канади.

Видання французькою мовою
  • Le verslibrisme, P., 1902;
Збірки поезій
  • «Poèmes», P., 1905;
  • Images et mirages, P., 1907;
  • Написані спільно з Ж. Дюамель «Notes sur la technique poétique», P., 1910;
  • Livre d'amour, P., 1910; додат. вид., Р., 1915; P., 1920; P., 1921;
  • Chants du désesperé, P., 1920.
Драми
  • Le Paquebot Tenacity, P., 1920;
  • Michel Auclair, P., 1922;
  • Un Pèlerin, P., 1926.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Вильдрак Шарль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article1762#durey
  5. LIBRIS — 2013.
  6. https://www.tate.org.uk/art/art-terms/a/abbaye-de-creteil

Література

Див. також

Статья основана на материалах Литературной энциклопедии 1929—1939.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.