Жоскен Депре

Жоскен Депре, Жоскен де Пре (нід. Josquin Des Prez, фр. Josquin des Prés, близько 1450, Боревуар — 27 серпня 1521, Конде-сюр-л'Еско) — франко-фламандський композитор епохи Відродження, диригент церковних хорів.

Жоскен Депре
фр. Josquin des Prés
Основна інформація
Дата народження 1450
Місце народження Боревуар або Vermandoisd, Франція[1]
Дата смерті 27 серпня 1521[2]
Місце смерті Конде-сюр-л'Еско[1]
Роки активності з 1489
Громадянство Габсбурзькі Нідерланди[3] і Франція
Професії композитор
Вчителі Йоганнес Окегем
Відомі учні Jean Richafortd
Жанри Меса, мотет і chansond
 Файли у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народився ймовірно на теренах сучасної Франції. Біографія композитора маловідома і спирається переважно на кілька проміжних джерел і гіпотези. Вважається, що він був учнем Йоганна Окегема. До 1479 року співав у Міланському придворному хорі. Потім він співав і керував церковними хорами в Римі, Камбре, Модені, Феррарі й Мілані, після завоювання Міланського герцогства Францією служив при дворі короля Людовіка XII.

При житті Жоскен Депре втішався славою, він був першим композитором, чиї твори були надруковані прижиттєво. Помер 27 серпня 1521 року в провінції Ено, в районі сучасного кордону з Бельгією, переказавши своє майно колегії Notre Dame в містечку Конде-сюр-л'Еско.

Характеристика та оцінка творчості

Творчим доробком Жоскена Депре є майже виключно вокальна музика. Його спадщина включає основні жанри духовної музики того часу — 18 мес[4], близько 100 мотетів, псалмів і гімнів, 52 світські п'єси на французькі й 3 на італійські тексти. Духовні твори Жоскена Депре спиралися на cantus firmus з хоралів або світської музики. Французькі пісні (шансони) різноманітні й за формою і за тематикою. Незважаючи на рясне використання техніки імітацій, композиції Жоскена Депре ясні і прозорі.

Жоскен Депре вважається найвидатнішим композитором кінця XV — початку XVI століть. Був званий principes omnes (князем усіх)[5]. Мартін Лютер писав про Жоскена Депре: «Інші композиторі роблять з нотами те, що вийде, Жоскен робив те, що хотів». Теоретики Г. Глареан і Джозеффо Царліно описували його стиль як такий, що найкраще передає досконалість. На честь Жоскена Депре названий кратер на Меркурії.

Список мес Жоскена Депре
  • Missa ad fugam
  • Missa Ave Maris Stella
  • Missa de Beata Virgine
  • Missa di dadi
  • Missa D'ung aultre amer
  • Missa Faisant regretz
  • Missa Fortuna desperata
  • Missa Gaudeamus
  • Missa Hercules Dux Ferrarie
  • Missa L'ami Baudichon
  • Missa La sol fa re mi
  • Missa L'homme arme sexti toni
  • Missa L'homme arme super voces musicales
  • Missa Malheur me bat
  • Missa Mater Patris
  • Missa Pange lingua
  • Missa sine nomine
  • Missa Une musque de Biscaye
Рукопис меси Жоскена «Missa de Beata Virgine».


Примітки
  1. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118524895 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Нідерландська Вікіпедія — 2001.
  4. Згідно зі списком у The New Grove Dictionary of Music and Musicians, окрім того Жоскену приписувалися ще 12 мес, які, однак були визнані творами інших композиторів або викликали великі сумніви з огляду на стилістику.
  5. Małgorzata Wozaczyńska Muzyka Renesansu, Akademia Muzyczna w Gdańsku, Gdańsk, 1996, s.31.

Література
  • Fallows, David. Josquin. Turnhout: Brepols Publishers, 2009, ISBN 978-2-503-53065-9
  • Godt, Irving. "Motivic Integration in Josquin's Motets" Journal of Music Theory vol. 21 no. 2 (Autumn, 1977), pp. 264–292.
  • International Josquin Symposium, Willem Elders, and Frits de Haen. Proceedings of the International Josquin Symposium. Utrecht: Vereniging voor Nederlandse Muziekgeschiedenis, 1986. ISBN 90-6375-148-6
  • Reese, Gustave. "Josquin Desprez (biography)" The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. London, Macmillan, 1980. (20 vol.) ISBN 1-56159-174-2.
  • Sherr, Richard, ed. The Josquin Companion. Oxford: Oxford Univ. Press, 2000. ISBN 0-19-816335-5.

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.