Жуйні

Оленевиді або Жуйні, Ремиґаючі (Cervimorpha, seu Ruminantia) — один з підрядів ряду оленеподібні, або парнокопитні.

Жуйні
Період існування: іпрнаш час
Олень білохвостий
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Клада: Artiofabula
Клада: Cetruminantia
Spaulding et al., 2009
Підряд: Жуйні (Ruminantia)
Scopoli 1777
Родини
Вікісховище: Ruminantia

Типова родина і назви підряду

Типова родина підряду оленеві (Cervidae), від неї походить і назва підряду: оленевиді (Cervimorpha).

Назва «жуйні» — описова (лат. Ruminantia; від лат. rūma рубець, перший відділ шлунку жуйних).

Систематика (поділ на родини)

Цей підряд оленеподібних ссавців включає шість родин.

Біологічні особливості «Жуйних»

Жуйні різняться від інших складною системою травлення. Однією з їхніх особливостей є те, що вони ремиґають. Це пов'язано з їхнім живленням: споживаючи рослинну їжу, вони «розводять» (живлять) у своєму складному шлунку різні групи одноклітинних тварин (зокрема, інфузорій). Ці симбіонтні організми перетравлюють рослинну клітковину, і ссавці врешті живляться цими одноклітинними тваринами.

Шлунок жуйних багатокамерний. Три перших його відділи — рубець, сітка і книжка — це передшлунки, позбавлені травних залоз. Четвертий відділ сичуг — це справжній залозистий шлунок, подібний до однокамерного шлунка собаки. У великої рогатої худоби, овець та кіз шлунок чотирикамерний, а у верблюдів — трикамерний (у них відсутня книжка). Рубець — найбільша камера шлунка жуйних. Його місткість у корів становить 100–300 л, у овець і кіз — 13-23 л. Слизова оболонка рубця вистелена плоским ороговілим багатошаровим епітелієм, і формує велику кількість сосочків завдовжки до 1 см. Сітка має форму скрученого мішка. Її слизова оболонка виступає в середину сітки у вигляді пластинчастих складок заввишки до 12 мм, які формують сітку. Сітка з'єднується (отвором з рубцем, книжкою, сичугом та стравоходом через стравохідний жолоб. Стравохідний жолоб — це напівзамкнута трубка, що йде від стравоходу на дні сітки до входу в книжку. Книжка має овальну форму. Вона продовжує сітку, і переходить у сичуг. Слизова оболонка книжки утворює складки різної довжини, що називаються листочками, або пластинками.

«Жуйні» тварини у християнстві

Ремиґання — особливість так званих «чистих тварин» за Старим Заповітом:[1][2]

4. Ось яких тварин можна вам їсти: вола, вівцю й козу;
5. оленя, сарну, лань, дику козу, козулю, антилопу й гірську козу;
6. всяку скотину, яка має розколене копито й розщеплену ратицю і яка ремиґає, можна вам їсти.
7. Однак, ось із яких, Що хоч і ремиґають і мають розколене копито й розщеплену ратицю, не можна буде вам їсти: верблюда, зайця і борсука, бо вони, дарма що ремиґають, проте не мають розколених копит; вони будуть для вас нечисті;
8. свиню теж, бо хоч вона й має розщеплені ратиці, але не ремиґає; вона буде для вас нечиста. М'яса їхнього не їстимете і до їхньої падлини не доторкатиметесь.

Класифікація

  • Жуйні (Ruminantia)
    • Інфраряд Tragulina
      • Родина †Prodremotheriidae
      • Родина †Hypertragulidae
      • Родина †Praetragulidae
      • Родина †Protoceratidae[3]
      • Родина Tragulidae
      • Родина †Archaeomerycidae
      • Родина †Lophiomerycidae
    • Інфраряд Pecora
      • Родина Cervidae
      • Родина †Gelocidae
      • Родина †Palaeomerycidae
      • Родина †Hoplitomerycidae
      • Родина †Climacoceratidae
      • Родина Giraffidae
      • Родина Antilocapridae
      • Родина †Leptomerycidae[3]
      • Родина Moschidae
      • Родина Bovidae

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.