Жульєн Грін

Молодший з восьми дітей батьків-американців протестантського віросповідання, виріс у Парижі. Після смерті вкрай набожної матері в 1916 році разом з батьком та сестрами перейшов до католицизму. Брав участь у Першій світовій війні, демобілізований в 1919. У 1919-1922 роках навчався у Вірджинському університеті. Після повернення до Франції зайнявся літературою, дебютував 1924 року «Памфлетом проти католиків Франції».

1940 року, після поразки Франції, переїхав до США. У роки Другої світової війни служив в Американському бюро військової інформації, виступав на «Голосі Америки», де разом з ним працювали Андре Бретон і Юл Бріннер. Написав англійською книгу «Спогади про щасливі дні» (1942), пізніше кілька своїх франкомовних книг переклав англійською, в тому числі — за допомогою сестри, письменниці Енн Грін (1891-1979). Після війни знову повернувся до Франції.

Хоча Жульєн Грін основну частину життя прожив у Франції та послуговувався як письменник переважно французькою мовою, він ніколи не мав французького громадянства: пропозицію про натуралізацію Жоржа Помпіду в 1972 році письменник відхилив.

Прийомний батько письменника Еріка Журдана.

За власним бажанням похований після смерті у церкві святого Егідія в Клагенфурті.

Автор новел, драм і романів, декілька з яких здобули визнання критики та публіки («Адрієнна Мезюра», 1927; «Мандрівник по Землі», 1927; «Левіафан», 1929; «Уламки», 1932, та ін.). Жульєн Грін насамперед відомий як автор багатотомного щоденника, який вів протягом усього дорослого життя (1928-1998, 18 томів). На нові книги письменника прихильно відгукувалися Вальтер Беньямін, Герман Гессе, Хорхе Луїс Борхес, його «Щоденник» високо цінував Чоран. Гострота психологічного аналізу в романі Гріна «Будь я на вашому місці» (1947) привернула увагу Мелані Кляйн. Кілька творів письменника екранізовані.

• Грін Жюльєн. Брат Франциск / Галина Чернієнко (пер.з фр.). — К. : Юніверс, 2006. — 296с. — (Серія). — Бібліогр.: с. 288—291. — ISBN 966-8118-35-9.

Переклад Брата Франциска відзначено Премією Григорія Сковороди.

Велика національна літературна премія (1966). Велика літературна премія Французької Академії (1970). Перший не-француз, обраний до Французької Академії (1971). Премія Грінцане Кавур (1991) та ін нагороди.

• Щоденник / Journal (у 19 томах, 1919—1998), Plon, Le Seuil, Fayard, Paris, 1938—2001.
• Памфлет проти католиків Франції / Pamphlet contre les catholiques de France, (під псевдонімом Теофіль Делапорт), impr. de Darantière, Dijon, 1924.
• Mont-Cinère (roman), Plon-Nourrit et Cie, Paris, 1926.
• Adrienne Mesurat (roman), Plon, Paris, 1927.
• Ключі смерті / Les Clefs de la mort, La Pléiade, Paris, 1927.
• Англійська сюїта / Suite anglaise, Les Cahiers de Paris, Paris, 1927.
• Мандрівник на землі / Le Voyageur sur la terre, éditions de la Nouvelle Revue française, Paris, 1927.
• Léviathan (roman), Plon, Paris, 1929.
• Інший сон / L'autre sommeil (roman), Gallimard, Paris, 1931.
• Уламки / Épaves (roman), Plon, Paris, 1932.
• Le Visionnaire (roman), Plon, Paris, 1934.
• Північ / Minuit (roman), Plon, Paris, 1936.
• Les Années faciles (1926—1934) (journal I), Plon, Paris, 1938.
• Derniers beaux jours (1935—1939) (journal II), Plon, Paris, 1939.
• Varouna (roman), Plon, Paris, 1940.
• Memories of Happy Days («Souvenirs des jours heureux»), en anglais, 1942
• Devant la porte sombre (1940—1943) (journal III), Plon, Paris, 1946.
• Si j'étais vous (roman), Plon, Paris, 1947.
• L'Œil de l'ouragan (1943—1945) (journal IV), Plon, Paris, 1949.
• Moïra (roman), Plon, Paris, 1950.
• Le Revenant (1946—1950) (journal V), Plon, Paris, 1951.
• Sud (théâtre), théâtre de l'Athénée, Paris, 1953.
• L'Ennemi (théâtre), théâtre des Bouffes-Parisiens, Paris, 1954.
• Le Miroir intérieur (1950—1954) (journal VI), Plon, Paris, 1955.
• Le Malfaiteur (roman), Plon, Paris, 1956.
• L'Ombre (théâtre), théâtre Antoine, Paris, 1956.
• Le bel aujourd'hui (1955—1958) (journal VII), Plon, Paris, 1958.
• Chaque Homme dans sa nuit (roman), Plon, Paris, 1960.
• Partir avant le jour (autobiographie, 1900—1916), Grasset, Paris, 1963.
• Mille Chemins ouverts (autobiographie, 1916—1919), Grasset, Paris, 1964.
• Terre lointaine (autobiographie, 1919—1922), Grasset, Paris, 1966.
• Vers l'invisible (1958—1967) (journal VIII), Plon, Paris, 1967.
• L'Autre (roman), Plon, Paris, 1971.
• Ce qui reste du jour (1966—1972) (journal IX), Plon, Paris, 1972.
• Jeunesse (autobiographie), Plon, Paris, 1974.
• La Nuit des fantômes, Plon, Paris, 1976.
• La Bouteille à la mer (1972—1976) (journal X), Plon, Paris, 1976.
• Le mauvais lieu (roman), Plon, Paris, 1977.
• Ce qu'il faut d'amour à l'homme (essai), Plon, Paris, 1978.
• Demain n'existe pas (théâtre), 1979.
• L'automate (théâtre), 1979—1980.
• La Terre est si belle… (1976—1978) (journal XI), Le Seuil, Paris, 1982.
• Frère François, Le Seuil, Paris, 1983.
• La Lumière du monde (1978—1981) (journal XII), Le Seuil, Paris, 1983.
• Paris, Champ Vallon, Paris, 1984.
• Le Langage et son double, Éditions de la Différence, Paris, 1985.
• Villes, Éditions de la Différence, Paris, 1985.
• Jeunes Années, autobiographie en 4 volumes, 1985.
• Les Pays lointains (roman, Dixie I), Le Seuil, Paris, 1987.
• L'Arc-en-ciel (1981—1984) (journal XIII), Le Seuil, Paris, 1988.
• Les Étoiles du sud (roman, Dixie II), Le Seuil, Paris, 1989.
• Liberté chérie, Le Seuil, Paris, 1989.
• L'Expatrié (1984—1990) (journal XIV), Le Seuil, Paris, 1990.
• L'Homme et son ombre, Le Seuil, Paris, 1991.
• Ralph et la quatrième dimension, Flammarion, Paris, 1991.
• L'Avenir n'est à personne (1990—1992) (journal XV), Fayard, Paris, 1993.
• On est si sérieux quand on a 19 ans (journal 1919—1924), Fayard, Paris, 1993.
• L'étudiant roux (théâtre), 1993.
• Dixie (roman, Dixie III), Le Seuil, Paris, 1994.
• Dionysos Édition originale,7 eaux-fortes de Robert Clévier. 70 pages. Fayard-L'Atelier Contemporain,1994.
• Pourquoi suis-je moi ? (1993—1996) (journal XVI), Fayard, Paris, 1996.
• Dionysos ou La chasse aventureuse: poème en prose, Fayard, Paris, 1997.
• Безсмертна молодість / Jeunesse immortelle (essai), Gallimard, Paris, 1998.
• En avant par-dessus les tombes (1996—1997) (journal XVII), Fayard, Paris, 2001.
• Le grand large du soir (1997—1998) (journal XVIII), Flammarion, Paris, 2006.
• Спогади щасливих днів / Souvenirs des jours heureux, Flammarion, Paris, 2007.
• Невідомий та інші оповідання / L'Inconnu et autres récits, Fayard, Paris, 2008.

• Carole Auroy, Julien Green, le miroir en éclats : étude sur l'autobiographie, les éditions du Cerf, Paris, 2000.
• Philippe Derivière, Julien Green, les chemins de l'errance, Talus d'approche, Paris, 1994.
• Marc Eigeldinger, Julien Green et la tentation de l'irréel, Éditions des Portes de France, Paris, 1947.
• Yves Floucat, Julien Green et Jacques Maritain. L'amour du vrai et la fidélité du cœur, Paris, Éditions Pierre Téqui, 1997.
• Jean-Claude Joye, Julien Green et le monde de la fatalité, Arnaud Druck, Berne, 1964.
• Mélanie Klein, «L'identification» (Sur un roman de Julien Green: Si j'étais vous). in «Envie et gratitude». Paris, Gallimard-Tel, 1978, ISBN 2-07-029780-2
• Michael O'Dwyer, Julien Green: A Critical Study, Four Courts Press, Dublin, 1997, ISBN 1-85182-275-5
• Annette Tamuly, Julien Green à la recherche du réel: approche phénoménologique, Naaman, Sherbrooke (Canada), 1976.
• Wolfgang Matz, Julien Green, le siècle et son ombre. Traduit de l'allemand. Gallimard-Arcades, 1998.
• Louis-Henri Parias, Julien Green, corps et âme. Fayard, 1994
• Valérie Catelain, Julien Green et la voie initiatique. Le Cri, 2005.
• Anne Green, Mes jours évanouis, Le livre de poche.

• Біографія на сайті Французької Академії
• Сайт Міжнародного товариства дослідників творчості Жульєна Гріна (фр.)
• На сайті IMDB