Жульєн Офре де Ламетрі

Народився Жульєн у маленькому містечку Сен-Мало на західному узбережжі Франції Його батьком був заможний торгівець. Вчився майбутній філософ у престижних французьких коледжах, зокрема й у паризькому д'Аркурі.

У 1726 де Ламетрі вступає до медичного факультету Паризького університету, де протягом 6 років вивчає анатомію і хірургію. У 1733 років він успішно складає екзамени та отримує звання бакалавра., а через декілька місяців — доктора медицини. У 1733 році Ламетрі вирішив продовжити навчання у голландському місті Лейден. Тут з 1733 по 1735 роки Жюльєна навчався під керівництвом відомого голландського лікаря Германа Бургаве.

У 1735 році молодий лікар повертається до Сан-Мало, де відкриває власну практику у міській лікарні. разом з тим Ламетрі займається науковою діяльністю. Серед його праць — брошури стосовно венеричних захворювань, трактати щодо віспи, засобів збереження здоров'я та продовження життя. Все це створило Ламетрі репутацію висококваліфікованого лікаря, що дозволила йому посісти високу для тодішньої Франції посаду — домашнього лікаря герцога де Граммона й одночасно лікаря його гвардійського полку. На цій посаді Ламетрі також брав участь у війні за австрійську спадщину.

У 40-х роках Ламетрі активно займається публіцистикою, де висміює лікарів-шарлатанів, облуду лікарів.

Тоді ж він починає писати філософські трактати, які негативно були сприйняті у Франції. Тож Ламетрі змушений був утікати з країни. Прихисток він знайшов у короля Пруссії Фрідріха II Гогенцолерна.

На думку Ламетрі людина — це настільки складна машина, що неможливо скласти щодо неї чітке уявлення. Тільки шляхом дослідження, тобто намагаючись знайти душу в органах тіла, можливо досягти максимального ступеня вірогідності.

Різні стани душі завжди відповідають аналогічним станам тіла. Наша енергія, почуття та розум — такі ж складні частини, як і деталі механізму.

Ламетрі вибудував логічний ланцюжок: люди мають почуття та інстинкти для розвитку розуму — розум накопичує знання — завдяки знанням мозок наповнюється уявленнями, для сприйняття яких природа надала всі умови.

У всьому живому світі головує лише природний закон. Якби не існувало релігійного фанатизму, не було б війн, а природа повернула собі свої права й чистоту.

• «Трактат щодо душі»
• «Людина-машина»
• «Людина-рослина»
• «Анти-Сенека, або Роздуми стосовно щастя».
• «Про волю висловлювання думок».
• «Система Епікура».

• 7095 Ламетрі — астероїд, названий на його честь.

• Birgit Christensen, Ironie und Skepsis. Das offene Wissenschafts- und Weltverständnis bei Julien Offray de La Mettrie. Würzburg: Königshausen & Neumann 1996 ISBN 3-8260-1271-2
• Hartmut Hecht, ed., La Mettrie. Ansichte und Einsichte. Berlin: Berlin Wissenschafts-Verlag, 2004 (Proceedings of Potsdam/Berlin La Mettrie Conference, 2001) ISBN 3-8305-0558-2

• Ламетрі, Жюльєн Офре де // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.