Мозок

Мозок — центральний відділ нервової системи тварин, зазвичай розташований в головному (передньому) відділі тіла, який складає компактне скупчення нейронів і дендритів. У багатьох тварин містить також гліальні клітини, може бути оточений оболонкою з сполучної тканини. У хребетних тварин (в тому числі людини) розрізняють головний мозок, розміщений в порожнині черепа, і спинний, що знаходиться в хребетному каналі.

Головний мозок людини

Мозок безхребетних тварин

Мозок добре розвинений у переважної більшості груп Bilateria — двобічно-симетричних тварин. Навіть у найбільш примітивних в гістологічному відношенні ацели (зараз відносяться до окремого типу Acoelomorpha) є досить складний головний мозок з кортексом, нейропілем і комісурами[1].

Відділи мозку ссавців

1. Мозок 2. ЦНС 3. Спинний мозок

Мозок ссавців включає в себе наступні відділи:

Спинний мозок
Головний мозок
- Довгастий мозок
- Задній мозок
  - Мозочок — координація рухів
  - Міст (мозок)
  - Перешийок ромбоподібного мозку
- Середній мозок
- Проміжний мозок
  - Таламус — перерозподіл інформації від органів чуття, за винятком нюху
  - Гіпоталамус — найвищий центр вегетативної нервової системи, центр ендокринної регуляції
  - Шишкоподібне тіло
  - Гіпофіз
- Кінцевий мозок
  - Кора головного мозку (лівого і правого)
    - Давня кора — регуляція найпростіших функцій, наприклад розплющення очей і т. д.
    - Стара кора — регуляція вегетативних функцій, при інстинктивній поведінці, виникненні емоцій
    - Нова кора — найвищі нервові функції
  - Базальні ганглії — регуляція рухових і вегетативних функцій
  - Нюховий мозок
    - Гіпокамп — формування емоцій, консолідація пам'яті

Див. повний список структур мозку.

Розум і мозок

У філософії свідомості розрізняють поняття розуму і мозку[2], і відзначаються протиріччя щодо їх точних відносин, які в наслідку призводять до проблеми «розум—тіло».[3]

Мозок визначається як фізична і біологічна матерія, що міститься в межах черепа і відповідальна за основні електрохімічні та біоелектричні нейронні процеси. З точки зору сучасної науки, мозок — складна нервова мережа, яка виробляє і обробляє величезну кількість логічно пов'язаних електрохімічних імпульсів, і внутрішній світ людини, в тому числі і його розум, є продуктом цієї роботи.

У сучасному науковому співтоваристві точка зору про те, що розум — продукт роботи мозку, є головною.[4] Так само вважають прихильники штучного інтелекту.[5]

Крім того мають місце висловлювання про те, що розум компьютероподібний і алгоритмічний.[6][7] Точки зору «породження розуму мозком» і «компьютероподібність розуму» не обов'язково наслідують один одного.[8]

Розмір мозку у ссавців

Маса мозку (кг) як функція маси тіла (М_т, кг) для різних груп ссавців:[9]

Групи тварин	Коефіцієнт енцефалізаціі
Ссавці	0,02 М_т^0,70
Мавпи	0,02—0,03 М_т^0,66
Людиноподібні мавпи	0,03—0,04 М_т^0,66
Людина	0,08—0,09 М_т^0,66

Мозок в культурі

Через ключове значення мозку в організмі тема мозку популярна. У давнину з'їдання мозку переможеної людини або тварини разом з іншими частинами тіла символізувало отримання сил противника (у цьому випадку розуму).

У Середньовіччі мозок розумівся як осередок життя, поряд з серцем.

В даний час тема мозку широко поширена в художній літературі, відеоіграх і фільмах, зокрема, фільмах про зомбі.

Історія вивчення мозку

Початок сучасній науці про мозок був покладений на початку XX століття двома відкриттями: аналізом рефлекторних актів і виявленням локалізації функцій в корі головного мозку.[10][11] На основі цих відкриттів припустили, що прості пристосувальні мимовільні рухи здійснюються завдяки рефлекторній дузі сегментарного рівня, яка проходить через нижні відділи мозку[12], а свідоме сприйняття і довільні рухи забезпечуються рефлексами вищого порядку, чия сенсомоторна дуга проходить через вищі відділи мозку.[13]

Див. також

Примітки

Amandine Bery, Albert Cardona, Pedro Martinez, Volker Hartenstein. Structure of the central nervous system of a juvenile acoel, Symsagittifera roscoffensis. Dev Genes Evol. 2010, 220(3-4): 61—76
Newman J. Psychological Theory // Bulletin of Psychological Type, Vol. 14, № 2, Spring 1991.Реферативный перевод на русский язык
Дуализм Рене Декарта Архівовано лютий 10, 2009 на сайті Wayback Machine. ^{[недоступне посилання]}
Батуев А. С. Высшая нервная деятельность. М.: Высшая школа, 1991.
Ревич Ю. В. В поисках разума. Искусственного: (Проблема создания искусственного интеллекта) // Знание — сила. — 2004. — № 7. — С. 83—92.
Мозг как вычислительная машина, 1963, с. 19.
Конструкция мозга, 1962, с. 60.
Сандра Блейксли, Джефф Хокинс. «Об интеллекте».
Stahl W. R. Organ weight in primates and other mammals, Science, 150, 1039—1042, 1965. Таблица приведена в книге Шмидт-Нильсен К.' Размеры животных: почему они так важны?: Пер. с англ. — М.: Мир, 1987. — 259 с, ил..
Бодрствующий мозг, 1965, с. 13.
Мозг и его деятельность, 1928, с. 51.
Рефлексы головного мозга, 2014, с. 28.
Мозг и его деятельность, 1928, с. 80.

Література

Мозг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Джордж Ф. Мозг как вычислительная машина. — М. : ИЛ, 1963. — 527 с.
Мэгун Г. Бодрствующий мозг. — М. : Мир, 1965. — 211 с.
Эшби У.Р. Конструкция мозга. — М. : ИЛ, 1962. — 393 с.
Сеченов Иван. Рефлексы головного мозга. — М. : АСТ, 2014. — 352 с. — ISBN 978-5-17-088036-2.
Бехтерев В.М. Мозг и его деятельность. — М. : Госиздат, 1928. — 352 с.
Николлс Д., Мартин Р., Валлас Б., Фукс П. От нейрона к мозгу. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 672 с. — ISBN 5-354-00162-5.
Хьюбел Д., Стивенс Ч., Кэндел Э. и др. Мозг. — М. : Мир, 1982. — 280 с. — 15 000 прим.

Посилання

Атлас мозку — на англійській мові з російським перекладом основних термінів
Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. Мозок, розум і поведінку
Савельев А. В. Критический анализ функциональной роли модульной самоорганизации мозга // журнал «Нейрокомпьютеры: разработка и применение». — Москва: издательство "Радиотехника", 2008. — № 5—6 (4 березня). — С. 4—17.
Урынбаев С. Х. О работе мозга в общем виде и о последствиях // Электронный журнал «Знание. Понимание. Умение». — 2008. — № 2 - Педагогика. Психология (4 березня).

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Amandine Bery, Albert Cardona, Pedro Martinez, Volker Hartenstein. Structure of the central nervous system of a juvenile acoel, Symsagittifera roscoffensis. Dev Genes Evol. 2010, 220(3-4): 61—76

[2] Newman J. Psychological Theory // Bulletin of Psychological Type, Vol. 14, № 2, Spring 1991.Реферативный перевод на русский язык

[3] Дуализм Рене Декарта Архівовано лютий 10, 2009 на сайті Wayback Machine. ^{[недоступне посилання]}

[4] Батуев А. С. Высшая нервная деятельность. М.: Высшая школа, 1991.

[5] Ревич Ю. В. В поисках разума. Искусственного: (Проблема создания искусственного интеллекта) // Знание — сила. — 2004. — № 7. — С. 83—92.

[FOOTNOTEМозг_как_вычислительная_машина196319-6] Мозг как вычислительная машина, 1963, с. 19.

[FOOTNOTEКонструкция_мозга196260-7] Конструкция мозга, 1962, с. 60.

[8] Сандра Блейксли, Джефф Хокинс. «Об интеллекте».

[9] Stahl W. R. Organ weight in primates and other mammals, Science, 150, 1039—1042, 1965. Таблица приведена в книге Шмидт-Нильсен К.' Размеры животных: почему они так важны?: Пер. с англ. — М.: Мир, 1987. — 259 с, ил..

[FOOTNOTEБодрствующий_мозг196513-10] Бодрствующий мозг, 1965, с. 13.

[FOOTNOTEМозг_и_его_деятельность192851-11] Мозг и его деятельность, 1928, с. 51.

[FOOTNOTEРефлексы_головного_мозга201428-12] Рефлексы головного мозга, 2014, с. 28.

[FOOTNOTEМозг_и_его_деятельность192880-13] Мозг и его деятельность, 1928, с. 80.