Жуль Ріме

Спочатку Ріме був християнським активістом, і 1898 року заснував християнську республіканську демократичну газету, «La Revue», яку в січні 1899 року об'єднав із виданням «Le Sillon» Марка Саньє. Їх спільне дітище закликало християн виступати проти монархії.

Заснувавши футбольний клуб «Ред Стар» (Червона Зірка), він увійшов до керівництва федерації футболу (тоді називалась USFSA) й узяв участь у заснуванні ФІФА 1904 року. Але французька федерація незабаром виходить зі складу ФІФА й забороняє своїм клубам брати участь у будь-яких міжнародних матчах. Тоді Жуль Ріме переходить зі своїм клубом до Ліги футбольних Асоціацій.

Згодом він пройшов Першу світову війну, з якої повернувся в ранзі лейтенанта піхоти з червоним хрестом за бойові заслуги. Після закінчення воєнних дій, 11 квітня 1919 року, його обрано президентом знов створеної федерації футболу Франції, а за два роки — президентом ФІФА. На думку багатьох футбольних істориків саме Жуль Ріме був найвидатнішим футбольним діячем сучасності: стільки, скільки зробив для світового футболу він, ніхто ні до, ні після нього ніколи не робив.^{[джерело не вказане 3704 дні]} Саме він вигадав і втілив проведення світових першостей із футболу.

1949 року він залишив посаду президента федерації футболу Франції через виниклі суперечності з приводу включення до чемпіонату команди міста Саарбрюкен.

1956 року, за заслуги в популяризації спорту та за протиставлення його війні, Ріме було висунуто на здобуття Нобелівської премії Миру.

Під час чемпіонату світу з футболу 2006 на борту автобуса збірної Франції було написано Liberté, Égalité, Jules Rimet (Свобода, Рівність, Жуль Ріме), що було алюзією на національний девіз Франції — Liberté, Égalité, Fraternité (Свобода, рівність, братерство)[2].