Жураки
Жура́ки — село Богородчанської селищної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
| село Жураки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Івано-Франківський район |
| Громада | Богородчанська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040030080052621 |
| Основні дані | |
| Населення | 1903 |
| Площа | 18 км² |
| Густота населення | 105,72 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77751 |
| Телефонний код | +380 03471 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°44′29″ пн. ш. 24°29′21″ сх. д. |
| Водойми | Бистриця Солотвинська, Раковець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77751, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський район, с.Жураки, вул. Грушевського,43 |
| Карта | |
  Жураки | |
 Жураки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
Згадується 30 січня 1441 року у книгах галицького суду[1].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і млин, 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі орендував Федор та ще 2 лани (50 га) — Стець[2].
Королівська люстрація 1565 року в селі перерахувала по іменах і прізвищах чотирьох власників стад худоби.[3]
Географія
У селі річка Раковець та Лукавець впадає у Бистрицю Солотвинську.
Уродженці
- Вітвицький Микола (1780—1853) — бджоляр, винахідник багатоповерхового дзвоноподібного вулика.
- Іванків Юрій Володимирович (1734—1809) — лікар, супермольфар. Врятував село від епідемії чорної смерті.
Примітки
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.93, № 914
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І — Львів, НТШ, 1895. — с. 72.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.