Жіночі королівські військово-морські сили Великої Британії

Жіночі королівські військово-морські сили Великої Британії або Жіноча допоміжна служба ВМС (англ.  Women's Royal Naval Service), скорочено WRNS, офіційно називалися «Рени» — жіночий підрозділ Королівських військово-морських сил Великої Британії, який існував під час Першої і Другої світових воєн, а також функціонував після Другої світової війни до повноцінної інтеграції у Королівські військово-морські сили у 1993 році. До Жіночої допоміжної службі відносилися кухарки, клерки, шифровальниці, жінки-оператори радіолокаційних станцій і далекомірів, жіноча обслуга гармат, жінки-електрики та авіамеханіки.

Жіночі королівські військово-морські сили Великої Британії
Women's Royal Naval Servic
На службі 1917—1919, 1939—1993
Країна  Велика Британія
Належність Військово-морські сили Великої Британії
Тип флот
Роль допоміжна служба
Чисельність 75 тис. осіб (1944)
Прізвиська Рени (англ. Wrens), Дженні (англ. Jennies)
Гасло Вступи в Жіночу допоміжну службу - звільни чоловіка для флоту (англ. Join the Wrens—free a man for the fleet)
Війни/битви Перша світова війна, Друга світова війна
Медіафайли на Вікісховищі
Дві військовослужбовиці жіночих КВМС у Ліверпулі встановлюють 2-фунтову гармату «пом-пом»
Жінки допоміжних служб ВМС у 1917
Королева Єлизавета оглядає загін Ренів на набережній у Белфасті, 1942.
Члени WRNS переміщують торпеду для завантаження в підводний човен у Портсмуті, 29 вересня 1943 року.

Історія

«Рени» були створені у 1917 році під час Першої світової війни. Вони майже не брали участь у бойових діях, але при цьому також несли бойові втрати: 10 жовтня 1918 корабель RMS Leinster був торпедований німецьким підводним човном, в числі загиблих була 19-річна Джозефін Карр, службовець Жіночих КВМС з Кірка. До кінця Першої світової у Жіночих КВМС були 5500 осіб, з них 500 офіцерів. Близько 2 тисяч осіб з Жіночих королівських ВПС також проходили службу в «Ренах». У 1919 році «Рени» були розформовані.

У 1939 році Жіночі королівські військово-морські сили були відтворені. Їм розширили список обов'язків, у тому числі і обслуговування палубної авіації. У 1944 році у складі Жіночих КВМС було 75 тисяч осіб. У Другій світовій війні з особового складу загинуло 100 чоловік. Для вербування британська друкарня виготовляла спеціальні призовні плакати, гасла яких стали девізом «Ренів». Один з таких свідчив: «Вступи в Жіночі КВМС — звільни чоловіка для флоту» (англ.  Join the Wrens—free a man for the fleet).

Після війни Жіночі КВМС були інтегровані остаточно у британський флот 1993 року: відтоді жінки стали повноправними військовослужбовцями британських збройних сил і могли служити на кораблі як повноцінний член його екіпажу[1]. У жовтні 1990 року під час війни в Перській затоці екіпаж корабля HMS Brilliant уперше в історії дозволив жінкам взяти участь у бойових діях[2]. Того ж року старший офіцер Піппа Дункан стала першим офіцером WRNS, який командував береговою установою Королівського флоту.[3][4]

До 1993 року жінки, не служили в Жіночих королівських військово-морських силах, працювали лише медсестрами в Службі медичних сестер ВМС Великої Британії або були офіцерами медичної служби. Вони носили спеціальну уніформу Жіночих КВМС, але при цьому їм присвоювалися звання британського флоту, а на уніформі були флотські відзнаки. На сленгу їх називали «ренами» (англ.  Wrens) або «Дженні» (англ.  Jenny, Jennies).

Військові звання

Військові звання Жіночих королівських військово-морських сил відрізнялися від звань Королівського військово-морського флоту. У таблиці нижче представлені звання Жіночих КВМС та їхні сучасні аналоги в Британському флоті.

Звання 1917-1919 років Звання 1939-1993 років
Офіцери Рядовий склад Офіцерський склад
Звання Жіночих КВМС Звання Жіночих КВМС Звання КВМС Великої Британії Звання Жіночих КВМС Звання КВМС Великої Британії
Помічник начальника Рядовий рен Матрос 2-го класу  Третій офіцер Молодший лейтенант
Заступник начальника Рен Матрос 1-го класу  Другий офіцер Лейтенант
Начальник Старший рен Старший моряк  Перший офіцер Лейтенант-командер
Заступник директора дивізійного Старшина-рен Старшина (петті-офіцер)  Старший офіцер Командер
Дивізійний директор Головний рен Головний старшина (чіф-петті-офіцер) Суперінтендант Капітан 
Заступник помічника директора Командир / директор Комодор / Контр-адмірал
Помічник директора Верховний командир / Командант Контр-адмірал
Заступник директора
Директор

При військовому званні зазначалася також і служба (старший рен-кухар, головний рен-телеграфіст тощо). Знаки розрізнення «ренів» не відрізнялися нічим від знаків розрізнення флоту, крім кольору (не золоті, а блакитні). Відзнаки у старших офіцерів були ромбоподібні, а не круглі.

Уніформа Жіночих королівських військово-морських сил була прийнята у 1939 році: двобортний кітель, спідниця, сорочка і краватка для всіх рангів. Юні військовослужбовці, які тільки починали службу в Жіночих КВМС, носили головні убори, які майже не відрізнялися від чоловічих. Старші офіцери носили білі трикутні капелюхи. Всі кокарди і нашивки були синього кольору.

Список директорів (командувачів) Жіночих КВМС
  • Дама Кетерін Фюрс (1917–1919)
  • Дама Вера Лафтон Метьюс (1939–1946)
  • Дама Джослін Вулкомб (1946–1950)
  • Командант-дама Мері Ллойд (1950–1954)
  • Командант-дама Ненси Робертсон (1954–1958)
  • Командант-дама Елізабет Хойер-Міллар (1958–1960)
  • Командант-дама Джин Девіс (1960–1964)
  • Командант-дама Маргарет Драммонд (1964–1966)
  • Командант-дама Маріон Кеттлуелл (1966–1970)
  • Командант Дафна Бланделл (1970–1973)
  • Командант Мері Телбот (1973–1976)
  • Командант Вонла Макбрайд (1976–1979)
  • Командант Елізабет Крег-Макфілі (1979–1982)
  • Командант Патрісія Суоллоу (1982–1985)
  • Командант Марджорі Флетчер (1985–1988)
  • Командант Енті Ларкен (1988–1991)


Див. також


Примітки
  1. Vat, Dan van der (13 серпня 2003). Commandant Vonla McBride. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 9 липня 2017.
  2. History of the women's Royal Naval Service and its integration into the Royal Navy. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 31 березня 2019.
  3. Stuart Mason, Ursula (2011). Britannia's Daughters. Barnsley, South Yorkshire: Pen & Sword Military. с. 127. ISBN 978-1-84884-678-4.
  4. Pipping Rest to Post. Navy News. March 1990. с. 11 — через issuu.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.