ЗІЛ-5301

Фургон ЗІЛ-5301СС

ЗІЛ-5301

У результаті переходу на початку 90-х російської економіки на ринкові рейки основна продукція АМО ЗІЛ - середньотонажні бензинові вантажівки, потрапила під обвальне скорочення попиту, тому на підприємстві на початку 1992 року в терміновому порядку був запущений проект створення развозної тритонної вантажівки з максимальним використанням комплектуючих які вже випускаються, від більш важких вантажівок, зокрема кабіни типу ЗІЛ-4331 і коробки передач типу 130. Як прототип по ходовій частині був узятий «Мерседес-Бенц Т2». Два перших ходових зразка тритонного ЗІЛ-5301 були виготовлені в кінці 1994 році, а в 1995 році проведена дослідно-промислова партія з 219 машин на «мерседесівському» шасі (кабіни з високим розташуванням фар). Масове виробництво серії ЗІЛ-5301, що отримала власну назву «Бичок» (за непідтвердженими даними за особистою ініціативою московського мера Ю. М. Лужкова). Масове серійне виробництво «Бичка» розгорнувся в 1996 році (1348 од.). У 1996-1997 рр. була розроблена модульна конструкція панельного суцільнометалевого кузова фургона дозволяла створювати 2-х, 3-х і 4-секційні фургони об'ємом від 10,5 м³ ЗІЛ-5301НС до 20,5 м³ ЗІЛ-5301ЕС (колісна база 3245-4505 мм). Базовою моделлю фургона став 3-секційний ЗІЛ-5301СС об'ємом 15,5 м³.

Низька навантажувальна висота фургонів (765 мм), невеликий радіус розвороту і наявність вантажного відсіку з бічними дверима (під замовлення виготовляли також виконання без бічних дверей) дозволили створити на їх базі вантажопасажирські версії з 6-місною (включаючи водія) кабіною і скороченими вантажними відсіками: 5,5 м³ на ЗІЛ-5301А3; 10,5 м³ на ЗІЛ-5301А2 і 15,5 м³ на ЗІЛ-5301А1 зі знімно-розбірної перегородкою між кабіною і вантажним відсіком. На замовлення «Мосводоканалу» у 2004-2005 рр. було виготовлено 15 фургонів ЗІЛ-5301А2.

У 1998 році на базі фургонів було створено сімейство малих автобусів ЗІЛ-3250, що включає 15 - і 19-місну модифікації (база, відповідно, 3650 і 4250 мм). Автобуси отримали стабілізатори обох підвісок і АБС. У сімейство автобусів «Бичок» входить також реанімобіль ЗІЛ-32502М з односхилою ошиновкою і пневмопідвіскою заднього моста і штабний автобус ЗІЛ-325ША.

До 2000 р. частка «Бичка» в загальному випуску АМО ЗІЛ досягла 56%, що склало 12,3 тис. автомобілів. Таким чином, дане сімейство змогло забезпечити заводу необхідне завантаження потужностей. У другій половині 2000-х, через погіршення фінансових показників підприємства та посилення конкуренції з боку вітчизняних аналогів (ГАЗ-3310 «Валдай») і іноземних (насамперед китайських) марок, частка «Бичка» у виробництві почало стрімко падати. У 2008 році на частку «Бичка» в загальному (значно скоротився) випуску АМО ЗІЛ довелося лише 11,6% (527 од.). Виробництво сімейства фургонів і автобусів фактично звелося до одиничних замовлень. Невисока якість збірки і відсутність відповідного дизеля знизили популярність моделі навіть у держорганів, традиційно закуповують продукцію АМО ЗІЛ. Запуск у серію модернізованого сімейства «Тапір» намічене ще на 2008 рік, постійно переноситься, що також не підсилює конкурентних позицій сімейства.

ЗІЛ-4362 «Тапір»

На базі «Бичка» створено посилене 4,5-тонне сімейство ЗІЛ-4362, серійне виробництво якого переноситься, починаючи, з 2006 року і, на сьогодні передбачається вже у складі сімейства «Тапір».

До 2005 року на ЗІЛ-5301 встановлювалися дизельні двигуни ММЗ Д-245.12С і ММЗ Д-245, 9 (обидва Євро-0). У січні 2005 року, все сімейство «Бичків» отримало дизельні двигуни ММЗ Д-245, 9 Е2 (Євро-2), з а квітня 2008 року - ММЗ Д-245, 9 Е3 (Євро-3). Модифікації з модернізованими двигунами отримали інші заводські індекси (див. Модифікації).