Забалківський цвинтар
Забалківський цвинтар — один з найстаріших некрополів Херсона. Виник у районі Забалка у ХVIII-ХIХ ст. Нині знаходиться у Корабельному районі міста Херсона. Найстаріше зі збережених поховань датується 1806 р.
Забалківський цвинтар | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Забалківський цвинтар | |||||||||
Інформація про цвинтар | |||||||||
46°38′12″ пн. ш. 32°34′00″ сх. д. | |||||||||
Країна |
![]() | ||||||||
Розташування |
Херсон Корабельний район Забалка | ||||||||
Відкрито | ХVIII-ХIХ ст. | ||||||||
Закрито | 1964 | ||||||||
Статус | закрито єврейський цвинтар і колишній цвинтар | ||||||||
Площа | 8,84 Га (88 401 м²) | ||||||||
![]() | |||||||||
| |||||||||
![]() ![]() Забалківський цвинтар Забалківський цвинтар (Херсонська область) |
Історія цвинтаря
![](../I/Zabalka_2.jpg.webp)
Забалківський цвинтар виник на межі ХVIII-ХIХ ст. Назва цвинтаря походить від місцевості, яку тутешні мешканці називали по-українські "За балкою", тобто за глибоким ровом, що відмежував це передмістя від міста Херсона.
Спершу цвинтар не мав християнської ділянки і був поділений на єврейське і караїмське кладовища. Так відображено на плані міста Херсона 1872 року. Єврейська ділянка Забалківського цвинтаря також називалась Старим єврейським кладовищем і була першим найдавнішим місцем поховання євреїв у Херсоні. Старе єврейське кладовище не збереглось, сьогодні це ділянка між вулицями Куйбишева і Овражною, що забудована приватними котеджами.[1]
З розвитком цвинтаря його територія розширилась з іншого боку Старо-цвинтарної вулиці, яка стала проходити прямо через некрополь. Нова ділянка була більшою за дві старі разом узяті, це вже був християнський цвинтар.
У пpимiщeннi, якe нинi зaймaє cepeдня шкoлa № 5, poзтaшoвувaвcя тимчacoвий шпитaль, у якoму poзмiщувaли пopaнeниx, щo пpибувaли з Ceвacтoпoля у роки Кримської війни 1853-1856 рр. Xoвaли пoмepлиx бiля муpoвaнoї oгopoжi шпитaля. Саме тут був сформований Ратницький цвинтар, де спочивають загиблі в боях різних воєн і померлі від ран у шпиталях. Походженя назви пов'язують із тим, що cepeд пoxoвaниx пepeвaжaли oпoлчeнцi[2].
Нaд бpaтcькoю мoгилoю вcтaнoвили cпoчaтку дepeв'яний, a згoдoм кaм'яний xpecт з нaпиcoм: «Здecь пoкoицa пpax бpaтcт aбopoны Ceвacтoпoля 1855 г.»[3]. У 1920-х роках цей хрест було демонтовано.
У роки Кримської війни у церкві Святого Миколая співали захисників Севастополя, які померли в херсонських шпиталях. На початку XX століття храм був розширений за рахунок прибудови до нього з півночі та з півдня болів Святого Серафима Саровського та Казанської Ікони Божої Матері.
На цвинтарі є окрема ділянка поховань воїнів, полеглих у боях за Херсон у роки Радянсько-німецької війни. Ця невеличка ділянка, у порівнянні з рештою цвинтаря, знаходиться в досить доброму стані.
Власне ділянка, що збереглась - це християнська ділянка, котра зараз називається Забалківський цвинтар. У 1964 році цвинтар був закритий а його територія вже частково забудована.
У 1960-1990-х роках на кладовищі неодноразово знаходили трупи непохованих осіб: як вбитих, так і померлих природною смертю[4].
Втрачені поховання
Васильєв Олександр Харитонович (1895 — † 22.02.1918) — херсонський міщанин, розстріляний під час більшовицького панування у Херсоні. [5]
Письменний Григорій Георгійович (1898 — † 22.02.1918) — херсонський міщанин, розстріляний під час більшовицького панування у Херсоні. [5]
Гервасій Петрович Руденко (1895 — † 08.08.1919) — підхорунжий Добровольчої армії. Вбитий з необережності. [6]
Сучасний стан
![](../I/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5_(%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%B4).jpg.webp)
Цвинтар, за довгі роки бездіяльності, став пусткою та піддався значному розоренню. Нині Забалківський цвинтар — це зарослий високою травою пустир з окремими напівзруйнованими пам'ятниками та хрестами. Єдина ділянка цвинтаря, що зберігається у пристойному стані — могили воїнів РСЧА періоду Другої світової війни.
Легенди і перекази
Серед місцевих мешканців, як і серед херсонців заголом, надзвичайно поширені легенди про привидів, що мешкають у приватних садибах, збудованих у 1970-1990-х роках на одній з частин кладовища. Оповідачі стверджують, що оскільки ексгумації поховань не відбулось — нові будинки будували в буквальному сенсі "на кістках". Як наслідок — власників будинків постійно переслідують нещастя, загодовкі летальні випадки, хвороби тощо. Доведеним і визнаним фактом є те, що від низки будинків, що розташовані на колишній частині цвинтаря, власники намагаються позбутися усіма можливими засобами. Дехто продав житло за безцінь, інші просто виїхали, лишивши нерухомість на самозаселення циган і безхатьків[7]. В центрі цих легенд будинок №2 по вулиці Сумській[8].
Посилання
- Персональный сайт - Херсон. necropolural.narod.ru. Процитовано 15 грудня 2019.
- На окраинах старого города » Мой город — Херсон (ru-RU). Процитовано 19 грудня 2021.
- Військовий некрополь Херсонщини часів кримської війни. khersonci.com.ua. Процитовано 17 грудня 2021.
- Где в Херсоне находится дом с привидениями? - Херсон Daily. khersondaily.com (рос.). Процитовано 19 грудня 2021.
- Державний архів Херсонської обл., Ф.137, Оп.8, спр.40, арк.119
- Державний архів Херсонської обл., Ф.137, Оп.13, спр.63, арк.187
- Невесть что на Забалке: потусторонняя «месть». ХЕРСОН Онлайн общественно политическое интернет издание (ru-RU). Процитовано 19 грудня 2021.
- В Херсоне сняли на видео три дома с привидениями. Видео. Типичный Херсон. 13 вересня 2019. Процитовано 19 грудня 2021.