Завершення місії Кассіні

Космічний зонд Кассіні був навмисно знищений через контрольоване падіння в атмосферу Сатурна 15 вересня 2017, завершивши свою майже двадцятирічну місію[1][2][3][4]. Цей метод обрали для запобігання біологічного забруднення будь-якого з супутників Сатурна, які зараз вважаються потенційно придатними для життя[5]. Фактори, що вплинули на метод завершення місії включають: кількість залишкового ракетного палива, придатність космічного зонду та фінансування місії на Землі[6].

Контрольований вхід Кассіні в атмосферу Сатурна в поданні художника

Деякі можливі варіанти на більш пізніх стадіях Кассіні були атмосферне гальмування в орбіті навколо Титана, вихід з системи Сатурна, чи зближення і/або зміна його орбіти[6]. Наприклад, він міг би збирати дані сонячного вітру на геліоцентричній орбіті[3].

Варіанти завершення місії

Колір Значення[3]
Червоний Погано
Помаранчевий Прийнятно
Жовтий Добре
Зелений Відмінно

Під час обмірковування розширених місій були оцінені різні майбутні плани для Кассіні на основі наукової цінності, вартості та часу[3][7]. Деякі з розглянутих варіантів включали зіткнення з атмосферою Сатурна, крижаним супутником або кільцями, а також відхід від орбіти Сатурна до Юпітера, Урана, Нептуна або кентаврів[3][8]. Інші варіанти включали в себе залишення зонду на певних стабільних орбітах навколо Сатурна або переходження на геліоцентричну орбіту[3]. Кожний план вимагав певних обсягів часу та змін швидкості[3]. Іншою можливістю було атмосферне гальмування в орбіту навколо Титана[6].

Ця таблиця базується на 19-й сторінці «Cassini Extended Missions»[3].

Варіанти завершення місії Кассіні з науковою оцінкою приблизно на 2008[3]
Тип Варіант Вимоги для налаштування Час виконання Дієвість +
впевненість в закінченні терміну служби
Необхідна зміна
швидкості (Δv)
Наукова оцінка на 2008
Зіткнення
з…
поверхнею Сатурна:
короткоперіодичні орбіти
Доступність високого нахилу
в будь-якому плані CEM
2—10 місяців в цілому Короткий час між останнім зв'язком та зіткненням 5—30 м/с Варіант з кільцем D задовольняє недосягнуті цілі АО;
дешево і легко здійснимо
поверхнею Сатурна:
довгоперіодичні орбіти
Необхідні певні координування та нахил 4—22 місяців для встановлення довгоперіодичної орбіти +
3 роки для фінальної орбіти
3 роки між останнім зв'язком та зіткненням 5—35 м/с Необхідні витрати на 3 роки
без наукової користі на будь-якій стадії
крижаним супутником Може бути реалізовано з будь-якої геометрії 0.5—3 місяці в цілому Короткий час між останнім зв'язком та зіткненням 5—15 м/с Дешево і здійснимо в будь-якому місці/в будь-який час
головними кільцями Може бути реалізовано з будь-якої геометрії 0.5—3 місяці в цілому Короткий час між останнім зв'язком та зіткненням,
але важко довести факт руйнування космічного зонду
5—15 м/с Дешево і здійснимо в будь-якому місці/в будь-який час;
близьке вивчення перед зіткненням
Відхід
до/на…
планети-гіганта Необхідність певного орбітального періоду, координування та
нахилу + конкретні початкові дати
1.4—2.4 років для відходу + довгий час переходу:
Юпітер 12, Уран 20, Нептун 40 років
Зіткнення з планетою може бути гарантоване тільки
незабаром після відходу до Юпітера
5—35 м/с Малоймовірне вивчення планети-гіганта
геліоцентричну орбіту Може бути реалізовано з будь-якої геометрії 9—18 місяців до відходу, відкрита сонячна орбіта Останній зв'язок після відходу 5—30 м/с Лише дані про сонячний вітер
кентаврів Вибір великих цілей дає широкий спектр
відхилень
1—2 роки на відхід + 3+ роки на перехід Останній зв'язок після відходу; необхідність підтримування
команд протягом 3 років для вивчення кентаврів
5—30 м/с Багаторічні термін служби та фінансування, здається, краще витратити на багате середовище Сатурна
Стабільна
орбіта
навколо…
Титана Необхідні певні координування та орбітальний період 13—24 місяці + невизначений час на стабільній орбіті 200 днів між останнім зв'язком та фінальною орбітою 50 м/с Обмежене вивчення Сатурну/магнітосфери, але протягом тривалого періоду часу
Феби Необхідні певні координування та орбітальний період 8+ років + невизначений час на стабільній орбіті Багато місяців між останнім зв'язком та фінальною орбітою 120 м/с Дані про сонячний вітер; дуже рідкісні проходи через магнітосферу

Вхід в атмосферу і руйнування

Останнє зображення зняте Кассіні о 19:59 UTC (14 вересня 2017)

4 липня 2014, наукова група Кассіні оголосила, що проксимальні орбіти зонду будуть називатися «Grand Finale» (укр. Грандіозний фінал)[9]. Цьому безпосередньо передувала поступова зміна нахилу для кращого огляду полярного шестикутника Сатурна, а також проліт біля Енцелада, щоб більш уважно вивчити його кріовулканізм[10]. За цим послідувало входження в атмосферу Сатурна[9].

Наукові дані збиралися за допомогою восьми з дванадцяти наукових приладів Кассіні. Всі прилади зонду з вивчення магнітосфери і плазми, а також радіосистема та інфрачервоний і ультрафіолетовий спектрометри збирали дані під час остаточного занурення. Так як швидкість передачі даних з Сатурна не дозволила провести фотозйомку, всі знімки були передані до знищення апарату[11]. Прогнозована висота втрати сигналу становила приблизно 1,500 км вище хмар Сатурна, коли зонд почав згорати як метеор[12].

Кінцеві передачі Кассіні були отримані Комплексом далекого космічного зв'язку в Канберрі, розташованому в Австралії, о 18:55:46 AEST. У гіркому фіналі для задіяних вчених, деякі з яких брали участь у місії протягом десятиліть[13][2], передача даних тривала на 30 секунд довше, а остаточне руйнування космічного апарату, як передбачалося, сталося через 45 секунд після цього[14]. В соціальних мережах віддали шану Кассіні[15].

Місце падіння Кассіні на Сатурні (візуальний/інфрачервоний картографічний спектрометр; 15 вересня 2017)

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.