Завірюхін Ігор Анатолійович

І́гор Анато́лійович Завірю́хін, позивний «Дід» (нар. 3 січня 1957(19570103) — 30 січня 2015, Рідкодуб, Донецька область) — радянський і український військовик, розвідник, інструктор Збройних сил України, майор у відставці, доброволець 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» (до жовтня 2014 — 25-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь»), загинув у бою у війні на сході України.

Ігор Анатолійович Завірюхін
 Майор
Загальна інформація
Народження 3 січня 1957(1957-01-03)
Запоріжжя
Смерть 30 січня 2015(2015-01-30) (58 років)
Рідкодуб, Донецька область
(вибух міни)
Псевдо «Дід»
Військова служба
Роки служби 2014—2015
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Формування 25-й ОМПБ «Київська Русь»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки

Життєпис

Після закінчення школи Ігор Завірюхін вступив до Рязанського командного військового училища. Брав участь у військових діях у Грузії, Афганістані, Закавказзі. 1991 року вийшов на пенсію. З 1980-х проживав у місті Бровари. Після виходу на пенсію займався приватним охоронно-детективним бізнесом, був директорам ТОВ «Альянс-Альфа». Після п'ятдесяти почав глибоко вивчати філософію та світові релігії.

За даними бойового побратима Іси Курмагамедова, у 1979 році вони разом із Ігорем Завірюхіним служили у радянській бригаді спецпризначення у Грузії.[1]

Зі слів доньки, Ігор Завірюхін працював в охоронній фірмі. Одночасно тренував молодь у Броварах і Великій Димерці, давав уроки з єдиноборств і тактики бою.[2]

З початком бойових дій на сході України їздив до зони АТО як волонтер, тренував бійців добровольчих батальйонів МВС, сам партизанив під Слов'янськом. Потім залишився на добровольчих засадах у 25-му батальйоні територіальної оборони Київської області «Київська Русь», як боєць та інструктор, навчав молодих розвідників. Офіційно зарахований до 25-го батальйону у вересні 2014 року на посаду офіцера по зв'язках з громадськістю.[3]

Загибель

У грудні 2014 року Ігоря та його бойових товаришів відправили додому на ротацію, а вже в січні терміново викликали до зони проведення АТО на дебальцівський фронт. Їх відправили у Нікішине, де вони мали замінити бійців зі 128-ї бригади, але там вже були війська противника. Командування наказало відходити на Рідкодуб, але й там вже були бої. 30 січня 2015 року в одному з дворів Рідкодуба Ігор Завірюхін від вибуху міни був поранений осколком у голову та загинув на місці.[1][2][4] Тіло бійця вдалося вивезти з поля бою лише через місяць, після переговорів. Передача відбулася під Горлівкою. За умовами терористів, від української сторони був тільки один парламентар — ветеран-«афганець» Іса Курмагамедов.[3]

28 лютого 2015 року тіло загиблого Ігоря Завірюхіна привезли до Київської області. Цього дня з ним попрощались у Броварах і поховали у селі Велика Димерка.[2][5][6]

Вшанування

25 грудня 2015 року указом Президента України посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня — «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі».[7]

25 грудня 2015 року на честь загиблого бійця назвали вулицю Ігоря Завірюхіна у Броварах.[8]

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 30 січня[9][10].

Примітки
  1. Переговірники говорять про сотні загиблих у Дебальцевському оточенні. Подробности. Інтер. 25.02.2015
  2. Герої не вмирають. Час Київщини. 17.03.2015
  3. Під Києвом попрощалися з офіцером батальйону «Київська Русь». ТСН. 1+1. 28.02.2015
  4. Поіменний список безповоротних втрат військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули під час бойових дій в АТО за період з 13 квітня 2014 року по 03 серпня 2015 року. Міністерство оборони України
  5. Вічна слава! Броварчани провели в останню путь трьох Героїв. Маєш право знати. 02.03.2015
  6. Бровари попрощалися із трьома Героями — воїнами АТО Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.. Тиждень Бровари. 28.02.2015
  7. Указ Президента України № 722/2015 Про відзначення державними нагородами України. Президент України. 25.12.2015
  8. Про перейменування вулиць та провулків м. Бровари Архівовано 2016-01-25 у Wayback Machine., . Рішення Броварської міської ради № 52-04-07 від 25.12.2015. Оприлюднене 28.12.2015
  9. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  10.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 30 січня на YouTube

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.