Загорська ГАЕС

Загорська ГАЕС — гідроакумулювальна електростанція у Московській області Росії.

Загорська ГАЕС
56°28′54″ пн. ш. 38°11′27″ сх. д.
Країна	Росія
Адмінодиниця	Сергієв Посад
Стан	діюча
Річка	Кунья (верхній резервуар)
Початок будівництва	1980
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1987 – 2000 (перша черга), 2024 (друга черга, план)
Основні характеристики
Установлена потужність	1200/1320 (перша черга, генераторний/насосний режим), 840/1000 (друга черга, генераторний/насосний режим)  МВт
Середнє річне виробництво	1930  млн кВт·год
Тип ГЕС	гідроакумулювальна
Розрахований напір	100/105 (перша черга, генераторний/насосний режим)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс, оборотні
Кількість та марка турбін	6 ЛМЗ РОНТ-115/812-В-630 (перша черга), 4 РОНТ-115-В-630 (друга черга)
Витрата через турбіни	6×226/6х189 (перша черга)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	6 мотор-генераторів Уралелектроважмаш ВГДС 1025/245-40 УХЛ4 (перша черга), 4 СВГД 1030/245-40 УХЛ4 (друга черга)
Потужність гідроагрегатів	6х200/6х220 (перша черга, генераторний/насосний режим), 4х210/4х250 (друга черга, генераторний/насосний режим)  МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляні (верхній резервуар 1, верхній резервуар 2, нижній резервуар)
Висота греблі	30 (верхній резервуар 1), 40 (верхній резервуар 2), 26 (нижній резервуар)  м
Довжина греблі	8900 (верхній резервуар 1), 770 (нижній резервуар)  м
ЛЕП	500
Власник	Рус-Гідро
ідентифікатори і посилання
Загорська ГАЕС
Мапа
Загорська ГАЕС у Вікісховищі

Нижній резервуар станції створили за допомогою земляної греблі із бетонним облицюванням висотою 26 метрів та довжиною 770 метрів. Вона перекрила річку Кунья (ліва притока Дубни, яка в свою чергу є правою притокою Волги) та утворила водосховище з об’ємом 33,9 млн м³ та припустимим коливанням рівня між позначками 152 та 162,5 метра НРМ. Для забезпечення повноцінної роботи другої черги ГАЕС цю водойму потрібно буде збільшити. 

Верхній резервуар першої черги створили на висотах лівобережжя Куньї за допомогою земляних дамб висотою до 30 метрів та загальною довжиною 8,9 км, які утримують водойму з площею поверхні 2,6 км² та об’ємом 30 млн м³. Завдяки припустимому коливанню рівня між позначками 257,5 та 266,5 метра НРМ забезпечується корисний об’єм 22,7 млн м³, що дозволяє запасати воду в еквіваленті 5,2 млн кВт-год. Для другої черги поряд спорудили ще один штучний резервуар з об’ємом 11,9 млн м³, котрий утримують дамби висотою до 40 метрів та загальною довжиною 3,4 км.

Від верхнього резервуару ресурс через шість напірних водоводів довжиною  по 0,7 км та діаметром 7,5 метра подається до розташованого на березі нижньої водойми машинного залу першої черги. В 1987-2000 роках тут ввели шість оборотних турбін типу Френсіс потужністю по 200 МВт у генераторному та 220 МВт у насосному режимах. Вони використовують напір  у 100 метрів та забезпечують підйом на 105 метрів. Середньорічна проектна виробітка становить 1930 млн кВт-год електроенергії.

Друга черга, машинний зал якої звели на березі нижнього резервуару неподалік від першого, складатиметься з чотирьох турбін потужністю по 210 МВт у генераторному та 250 МВт у насосному режимах. У 2012-му на ній змонтували та випробували два із чотирьох гідроагрегатів, а повне введення черги планувалось на 2014 рік. Втім, 17 вересня 2013-го внаслідок розмиву ґрунту сталась аварія, котра супроводжувалась просіданням однієї сторони залу на 1,2 метра з підйомом іншої сторони будівлі на 0,2 метра. Як наслідок, будівництво черги законсервували. Наразі планується провести вирівнювання будівля шляхом нагнітання під неї бетонного розчину, при цьому термін введення в експлуатацію відтермінували до 2024 року.

Зв’язок станції з енергосистемою відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 500 кВ.[1]