Загрецький Олександр Іванович

Олександр Іванович Загрецький (рос. Александр Иванович Загрецкий; нар. 12 листопада 1911, Москва, Добрі Пчоли, Рязанська губернія, Російська імперія — пом. 13 червня 1990, Москва, РРФСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника.

Олександр Загрецький
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Іванович Загрецький
Народження 12 листопада 1911(1911-11-12)
  Москва, Російська імперія
Смерть 13 червня 1990(1990-06-13) (78 років)
  Москва, РРФСР
Зріст 182 см
Громадянство  СРСР
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1925—1934 «Профінтерн» (М)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1934—1936 ЦБЧА 9(1)
1937—1938 «Торпедо» (М) 18(0)
1939—1940 «Буревісник» (М) 45(1)
1941 «Стахановець» (Ст) 6(0)
1945—1946 «Торпедо» (М) 20(0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1951—1953
1954
1955—1956
1957
1958
1959
1959
1960
1961—1963
1964—1965
1966
1967—1968
1969
1969
1972		 БО (Новосиб.)
Команда м. Молотова
«Нафтовик» (Кр)
«Стахановець» (Лис)
«Текстильник» (Ів)
«Колгоспник» (П)
«Текстильник» (Ів)
«Хімік» (Сєвєродв.)
«Шинник» (М)
«Шахтар» (К)
«Спартак» (Г)
«Нафтохімік» (Сл)
«Сатурн» (Рб)
«Терек» (Гр)
«Автомобіліст» (Кр)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Вихованець клубу «Профінтерн» (Москва), в складі якого 1925 року й розпочав футбольну кар'єру. У 1934 році став гравцем московського ЦБЧА, а в 1936 році перейшов до московського «Торпедо». У 1939—1940 рокахв виступав у московському «Буревіснику», а в 1941 році перейшов до сталінського «Стахановця», однак через початку Німецько-радянської війни сезон не було завершено. По завершенні війни виступав у московському «Торпедо», у складі якого 1946 року й завершив футбольну кар'єру.

Кар'єра тренера

Тренерську кар'єру розпочав у 1951 році. Тренував клуби БО (Новосибірськ), Команда м. Молотова, «Нафтовик» (Краснодар), «Стахановець» (Лисичанськ), «Текстильник» (Іваново), «Колгоспник» (Полтава)[1], «Хімік» (Сєвєродвінськ), «Шинник» (Могильов)[2], «Шахтар» (Караганда), «Спартак» (Гомель), «Нафтохімік» (Слават), «Сатурн» (Рибінськ), «Терек» (Грозний) та «Автомобіліст» (Красноярськ). Працював на посадах директора «Автомобіліста» (Красноярськ) та скаутом московського «Локомотива».

Досягнення

Як гравця

Як тренера
  • Кубок РРФСР
    • Володар (1): 1951

Відзнаки
  • Майстер спорту СРСР

Примітки
  1. Все главные тренеры и и.о. главного тренера „Ворсклы” (1955-.) Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  2. 23.07 Статистика клуба | Официальный сайт футбольного клуба Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.