Зайцев Борис Петрович

Зайцев Борис Петрович (30.11.1927, Оленінські Кар'єри Сталінської області, нині місто Докучаєвськ Донецької області - 23.01.2014, Харків) — історик, фахівець в галузі спеціальних історичних дисциплін, кандидат історичних наук (1969), доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського державного університету (1973). Один з засновників емблематики в Україні.

Зайцев Борис Петрович
Народився 30 листопада 1927(1927-11-30)
Оленінські Кар’єри Сталінської обл.
Помер 23 січня 2014(2014-01-23) (86 років)
Харків, Україна
Діяльність директор музею
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Галузь історія, джерелознавство, спеціальні історичні дисципліни
Заклад Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Посада директор музеюd
Ступінь кандидат історичних наук
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Юність

В 1951 році закінчив Ямську вечірню школу робітничої молоді (тепер м. Сіверськ Донецької області) і продовжив навчання на історичному факультеті Харківського державного університету (1951—1956)[1].

Освітня та наукова діяльність

З 1955 року працював старшим лаборантом археологічного музею університету. Завідувач археологічного музею Харківського університету (1959—1964). Під час роботи в археологічному музеї щорічно брав участь в археологічних експедиціях, які проводилися на базі історичного факультету археологами К. Е. Гриневичем, Б. А. Шрамко та В. І. Кадєєвим. Здійснив ряд самостійних археологічних розвідок пам'яток черняхівської культури в басейні Сіверського Дінця[1].

З 1964 року працював на новоствореній кафедрі історіографії, допоміжних історичних дисциплін і методики історії історичного факультету (тепер — кафедра історіографії, джерелознавства та археології). В 1969 році захистив кандидатську дисертацію «Емблематика Радянської України» (ХДУ, науковий керівник — проф. О. І. Каменцева). Затверджений у вченому званні доцента (1973). Заступник декана історичного факультету з наукової роботи[2].

Головні наукові інтереси: нумізматика, геральдика, архівознавство,краєзнавство. Один із засновників емблематики в Україні. У ХДУ викладав спеціальні історичні дисципліни, архівознавство, історію стародавніх суспільств, паралельно викладав у Харківському інституті культури[1].

Автор понад 400 наукових, науково-методичних та науково-популярних праць[2].

За значний внесок у розвиток краєзнавчого руху в Україні Президія правління Всеукраїнського спілки краєзнавців присвоїла Б. П. Зайцеву звання «Почесний член Всеукраїнського спілки краєзнавців» (1996). У складі кафедри став лауреатом Республіканської премії ім. Д. І. Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців (1997). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, має дев'ять медалей, у тому числі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»[2].

Був членом редакційних колегій серій збірників архівних документів і матеріалів «Старовинні міста Харківщини» та «Краю мій, Слобожанщино!». Брав участь у роботі геральдичної комісії при Харківському міськвиконкомі. Разом з В. В. Поповим (тоді студентом 5 курсу історичного факультету) брав участь у всеукраїнському конкурсі по створенню ескізу Великого Державного Герба України (1996)[1].

Смерть

Помер 23 січня 2014 року в Харкові.

Основні праці
  • Історія створення першої радянської печатки // АУ. — 1966. — № 6.
  • Емблема професійної Спілки робітніків-металістів (1923—1931 рр.) // Історичні джерела та їх використання. — 1969. — Вип. 4.
  • Перші радянські бойові нагороди: метод. посібник (Х., 1976, у співавторстві).
  • Університет в 1946—1980 рр. // Харківський державний університет, 1805—1980 (Х., 1980, в соавторстве).
  • Історія архівної справи в України // Архівознавство та археологія (Х., 2006, у співавторстві).

Див. також

Література
  • Борис Петрович Зайцев: воспоминания и библиография / Авт.-сост. Сергій Іванович Посохов; Авт.-сост. Сергій Михайлович Куделко, М. В. Гречишкина. — Харків: Издательство ХНУ им. В. Н. Каразина, 2012. — 139 с.
  • Любченко Т. Старший товариш // Харківський університет. — 1972. — 30 травня.
  • Новікова О. Борис Петрович Зайцев // Харківський університет. — 1997. — 23 вересня.
  • Скачко І. Війна та мир // Харківський університет. — 1991 — 4 травня.
  • Бердута М. З. Університет: життя і доля: [Про істориків Б. К. Мигаля, В. І. Кадеева, Б. П. Зайцева] // UNIVERSITATES. — 2007. — № 2.

Примітки
  1. Борис Петрович Зайцев (до 80-річчя з дня народження): Біобібліогр. показ. / Уклад.: В. Д. Прокопова, С. Б. Глибіцька; Наук. ред.: С. М. Куделко; Бібліогр. ред.: Ю. Ю. Полякова. — Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. — 53 с.
  2. Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська, — Х., 2004.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.