Зайченко Юрій Петрович

Юрій Петрович Зайченко (*4 квітня 1942[2]) — український учений у галузі автоматичних систем управління. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1995 р.

Зайченко Юрій Петрович
Народився 4 квітня 1942(1942-04-04) (79 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність кібернетик, викладач університету
Alma mater Київський політехнічний інститут (1965)[1]
Заклад Київський політехнічний інститут[1]
Звання професор
Ступінь Доктор технічних наук
Нагороди

Біографія

Народився у Києві в родині службовців. У 1959 р. вступив на електротехнічний факультет КПІ, який закінчив з відзнакою 1965 р. і у вересні того ж року вступив до аспірантури на кафедрі телемеханіки КПІ. Вся подальша науково-педагогічна діяльність пов'язана з КПІ. У 1968 р. захистив канд. дисертацію й працював на кафедрі телемеханіки, а з 1969 р. — технічної кібернетики. Доцент (1973). У 1978–1983 рр. — на кафедрі АСУП. У 1981 р. захистив докторську дисертацію. Професор (1983). У 1983–1990 рр. — завідувач кафедри автоматизації теплоенергетичних процесів. Із 1993 р. — професор кафедри математичних методів системного аналізу. З 2001 р. — декан факультету другої вищої освіти УНК «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ». Предмети:

  • теорія прийняття рішень;
  • комп’ютерні мережі;
  • програмне забезпечення комп’ютерних мереж;
  • основи проектування інтелектуальних систем;
  • нечіткі моделі та методи в інтелектуальних системах.[3]

Хобі: мандри, садівництво, шахи.[3]

Наукова діяльність

Наукові інтереси: дослідження операцій, теорія прийняття рішень, моделювання й оптимізація комп'ютерних мереж. Запропонував метод багатокритеріальної оптимізації в нечітких умовах. Розробив моделі й методи оптимізації комп'ютерних мереж з перспективними комунікаційними технологіями. В рамках досліджень у галузі штучного інтелекту розробив новий метод моделювання складних систем в умовах неповноти й невизначеності вихідних даних — т.зв. нечіткий метод групового урахування аргументів, який успішно застосовується в задачах прогнозування в макроекономіці й фінансовій сфері.

Математичні методи прийняття рішень, системи підтримки прийняття рішень, методи прогнозування, системи з нечіткою логікою та нечіткі нейронні мережі в задачах аналізу та прогнозування в макроекономіці та фінансовій сфері. Аналіз та прогнозування ризиків в економіці та фінансовій сфері. Моделювання . аналіз та оптимізація комп’ютерних мереж з перспективними комунікаційними технологіями (ATM, MPLS).[3]

Має понад 200 друкованих робіт, зокрема 10 підручників та посібників. Брав участь у розробці навчального плану нової спеціальності «інтелектуальні системи ухвалення рішень».

Підготував 12 докторів і 12 кандидатів наук.

Нагороди

  • Державна премія України в галузі науки і техніки 2011 року — за цикл наукових праць «Конструктивна теорія моделювання, аналізу та оптимізації систем з неповними даними та її застосування» (у складі колективу)[4]
  • Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2007).

Праці

Примітки

Джерела

  • Академія наук вищої школи України. 1992–2010. Довідник
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.